Село Борсуки, що на Балтщині, має багато дивовижних історій. Розкажу про декілька найцікавіших, на мій погляд.
Кажуть, що назва села пішла начебто від того, що у лісі колись водилося багато борсуків. А перша згадка про село з’явилася 267 років тому, у серпні 1756 року.
Село було засновано поміщиком якому належали ці землі. Свій маєток він звів у лісі, біля одного з джерел річки Кодими.
З храму зробили клуб
У Борсуках діяла греко-католицька церква Святого Дмитра – дерев’яна, хрещата, заснована у 1773 році. Через п’ять років храм був відкритий для вірян. 1779 року храм перетворили на православний. Згодом прибудували два приділи, дзвіницю, ризницю й паламарню.
За радянських часів культова споруда була зруйнована. А на її місці та з її матеріалу зведено клуб. Однак через кілька років клуб згорів від удару блискавки. У селі розповідають, що всі, хто з власної волі був причетний до руйнування церкви, стали каліками і були до кінця свого життя прикуті до ліжка. А жінка, яка замазувала глиною очі святим на образах, осліпла.
Криниця у попівському садку
Ще одним дивом села є криниця «Саулка», яка була викопана у попівському садку. Саме тут гніздилося попівське господарство, а вище, за переказами старожилів, знаходився монастир. Охороняли монастир та господарство козаки під керівництвом ісаула (в народі «єсаул», «саул»), звідси і назва криниці.
— Вода в криниці – цілюща. Не одне покоління лікувалося саульською водою. Особливо ця вода помічна при хворобах очей та шкіри, — розповідає завідувачка музею Ірина Борбела.
Дівоча криниця
А на кордоні з сусідньою Кодимщиною стоїть Дівоча криниця. Вона виросла при дорозі, де обабіч розкинулося поле, — стараннями сільських хлопців, які відгукнулися на прохання дівчат. Дівчата працювали у польовій бригаді, а води поблизу не було. Тепер колодязь радує джерельною водою всіх, хто мандрує трасою Криве Озеро — Олексіївка.
Хата, що стала музеєм
Одним із популярних див села є селянська хата, що перетворилася на етнографічний музей.
— Хата належала Марії та Фанатію Меланичам. Свого часу це був багатий, добротний будинок, про що свідчить жестяний дах, просторі світлиці. Вона передавалась у спадок, а згодом занедбалась. Тож місцеві жителі вирішили старовинну будівлю перетворити на музей, — розповідає Ірина Борбела.
У кімнатах експонуються побутові речі та господарський реманент. Сьогодні тут зберігається близько 400 експонатів. Погодьтеся, для села – це вагомий скарб.
Ікона – найстаріший експонат
Серед старожитностей — ткацький верстат, що належав Євгенії Романівні Приступ, яка все життя займалася рукоділлям. А старовинній іконі Господа Вседержителя вже 113 років. Її передала музею Анастасія Мурзіна, котра купила в селі хату разом з іконою. Ікона Нерукотворний образ Ісуса Христа датується 1884 роком і є оберегом музею і його найстарішим експонатом.
Загалом тут зберігається понад 20 старовинних ікон. Є тут і Старий заповіт, світлини, серед яких фотографії Балтської республіканської школи механіків-коневодів.
Є і дитяча колиска з лози, яка викохала не одне покоління жителів села. Також вулики, глиняні глечики, макітри, веретено, ручної роботи килими, дерев’яна скриня, різьблений комод. І все це уквітчано вишитими серветками та рушниками.
У музеї збереглася і діюча піч з лежанкою. А на покутті — діжа для хліба і дідух.
Виставка і збір коштів для воїнів
І ще одним дивом музею є Петриківский розпис, яким розмальована музейна хата. Настінний розпис знадвору і в хаті створений жителькою села майстринею Тетяною Борбелою, про яку писала газета «Одеське життя».
Цими днями вона презентувала тут свою першу персональну виставку «З Україною в серці».
Одночасно було проведено і благодійну акцію «Балтська громада. Віримо в ЗСУ». Зібрані кошти відправлено на підтримку ЗСУ.
Рецепт «Борсуківська обрядова каша»
Цій обрядовій каші не одна сотня літ. Кашу готували і готують на родини, хрестини, заручини, весілля тощо.
- Вода — 3 л
- Цибуля — 1-2 кг
- Капуста — 1,5-2 кг
- Листя лаврове — 8 шт.
- Молоко коров’яче свіже — 8-10 л
- Молоко коров’яче кисле — 1-1,5 л
- Пшоно 1-1,5 кг
- Рис круглий – 3 кг
- Масло коров’яче – 1 кг
- Сметана – 1 л
- Сало свиняче – 2 кг
У 20-літровий казан ллємо воду. Як закипить, засипаємо дрібно нарізану цибулю, шатковану капусту, лаврове листя і варимо. Коли капуста майже готова, ллємо у казан близько 8 літрів свіжого молока. Як закипіло — додаємо сюди ж промиті рис, пшоно, 800 г коров’ячого масла і сіль за смаком. Закипіло, і варимо майже до готовності на малому вогні, постійно помішуючи.
Якщо каша густа, ллємо ще трохи молока. Додаємо сметану, помішуємо. За бажанням додаємо ще близько 1 л кислого молока, доводимо до готовності — приблизно три години.
Коли каша готова, зверху кладемо ще 200 г масла і накриваємо кришкою. Порізане шматочками сало смажимо на шкварки. Подаємо до столу кашу зі шкварками. Смачного!
За переказами Ірини Борбели.
Читайте також:
