З початку червня всі українські банки щотижня мають доповідати НБУ про всі карткові операції своїх клієнтів. Про це Національний банк України повідомив у своєму Листі кредитно-фінансові організації країни. Новина ця, «розкручена» деякими ЗМІ, спровокувала чутки, що влада вкотре збирається «залізти в кишеню» українців. Як контроль над банківськими рахунками здійснюватиметься насправді, дізнавалася «Одеське життя».
Які транзакції банки будуть передавати в НБУ
Згідно з листом Національного банку № 25-0005/38228 від 1 червня 2023 року, з 5 червня кожного понеділка до 16.00 години банки повинні будуть надсилати в НБУ інформацію про безготівкові операції своїх клієнтів, виготовлених в Інтернеті, за попередній тиждень. Ці дані мають бути представлені разом з ім’ям клієнта або назвою підприємства, яке здійснило відповідні платежі.
У документі йдеться, що НБУ очікує від банків інформацію про наступні види операцій:
- переведення коштів між фізособами;
- поповнення або зняття готівки з карткових рахунків у касах або банкоматах;
- оплати в Інтернеті;
- переказ коштів з картки на розрахунковий рахунок компанії або виплати на картки клієнтів з рахунку компанії.
Банківський звіт повинен містити інформацію про операції будь-якого розміру. Конкретний поріг, від якого слід відстежувати транзакції, у Листі не визначено.
Роз’яснення Національного банку України про збір інформації про транзакції
Разом з тим, у прес-службі НБУ стверджують, що банк не планує збирати та перевіряти інформацію про платежі українців. Заява про це з’явилася у Телеграм-каналі організації.
1 червня Нацбанк дійсно розіслав по банках листа, в якому нагадав про необхідність щотижневого звіту про операції, що проходять через їх еквайрингові системи. А простіше кажучи про безготівкові платежі з банківських карток.
Разом з тим така вимога існує ще з грудня минулого року. І стосується воно лише юридичних осіб, які користуються банківським еквайрингом для прийому платежів, що здійснюються в інтернеті.
Цей контроль дає можливість виявляти правопорушення в тих сегментах тіньового ринку, де користуються не традиційною готівкою, а розрахунками через банківські картки. Нагляд за такими операціями дозволяє протидіяти відмиванню грошей. І, відповідно, отримувати більше податків.
Зокрема, аналіз отриманої інформації дозволяє Нацбанку виявити використання послуг банків у сфері нелегального грального бізнесу.
Такий контроль, за оцінками Мінфіну, сприяв збільшенню податкових надходжень до державного бюджету. За перші п’ять місяців 2023 року до держбюджету було перераховано за організацію азартних ігор майже 2,4 млрд гривень. До того ж за весь 2022 рік – лише 731 млн гривень. З них 220 мільйонів надійшли у грудні – з моменту початку посиленого нагляду з боку НБУ.
Хто «розкрутив» фейк
Збір інформації про всі платежі фізичних осіб та їх персональних даних лист-нагадування № 25-0005/38228 не передбачає, запевняють у НБУ. Документ стосується винятково суб’єктів господарської діяльності.
Направлений лист було для того, щоб «звернути увагу на необхідність своєчасного та коректного надання інформації відповідно до вимог, визначених у попередніх листах».
Саме цей уточнюючий документ Нацбанку оприлюднив ресурс «Страна. юа». ЗМІ має репутацію проросійської та з 2021 року перебувають під санкціями Ради національної безпеки та оборони. Опублікувавши Лист, «Страна. юа» провокаційно прокоментувала його, заявивши про перевірки онлайн-платежів українців.
Чому контроль треба посилити
Насправді НБУ ще з кінця минулого року регулярно отримує від банків-еквайрів дані про перекази та онлайн-платежі. З 5 червня до переліку типів угод, за якими вони мають звітувати, додалися нові позиції: інтернет-еквайринг та карткові перекази.
Більш суворий контроль над фінансовими потоками в Україні – вимога наших міжнародних партнерів. Завдяки їм сьогодні фінансується половина бюджетних видатків країни. Все, що не стосується оборони.
Величезні кошти на оборону держава повинна знаходити самостійно, у власній економіці. При цьому економіка України за минулий рік скоротилася на третину.
Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» та WAN-IFRA в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів
Читайте також:
