Четвертого липня минає 100 років з дня народження Альбіна Ґавдзінського — народного художника України, пейзажиста, майстра жанрового живопису і портрета, який народився у селі Бобрик Перший в родині селян Станіслава Григоровича і Марії Арсентіївни.
Єдина онука митця — одеський мистецтвознавець і галерист Лінда Страутман — повідала про факти з життя і творчості свого знаменитого дідуся.
— У 30-х роках минулого століття розкуркулена родина Ґавдзінських в пошуках кращої долі перебралася з села до Одеси. Маленькому Альбінчику на той час виповнилося сім, а його старшій сестричці Броніславі — дев’ять років. Заробленого батьками на прожиття не вистачало, тож хлопчина брав санчата, добирався до вокзалу, там за окраєць хліба підробляв перевезенням поклажі пасажирів, — розповіла Лінда.
— Хист до малювання він мав з дитинства, але батько хотів зробити з нього столяра. І лише у 1938 році, коли його малюнки були надруковані в журналі «Юний художник», змирився. З часом, коли син став успішним живописцем, супроводжував його на пленер до Ковалевських дач.
В юності Альбін навчався в студіях живопису Одеси. 1941-го, закінчивши перший курс академії Грекова, пішов на фронт. Вивчився на пілота, але не воював: навчав юнаків льотної справи.
Літописець Каховської ГЕС
Авіатор-митець повернувся до живопису лише в 1946-му. Закінчив Одеське художнє училище та отримав рекомендації до Ризької академії мистецтв. Тоді ж примхлива доля зробила з Альбіна Станіславовича літописця Каховської ГЕС.
— Вражав масштаб будівництва, на очах творилася історія. Я взяв на себе роль художнього літописця, хоча ніким не був уповноважений, — згадував художник. — Там я був від закладки першого каменю до пуску останнього агрегату — впродовж шести років. Коли ставало зовсім голодно, їхав додому, в товаристві художників заробляв на харчі і повертався!
У 1951 році митець дебютував на Всесоюзній виставці з масштабним полотном «Початок великого будівництва». Майже триста написаних на будівництві полотен Альбін Ґавдзінський передав у дар Новокаховській галереї, яка носить його ім’я.
У 2022 році рашисти розграбували художнє зібрання. Втрату унікальних творів митця можна порівняти хіба що з масштабом трудового подвигу будівничих ГЕС, яку варвари також сплюндрували.
Сім тисяч полотен
За 75 літ праці художник створив близько семи тисяч полотен, наповнених прекрасними митями вічного руху життя, симфонією повітря, світла та кольору.
Творчий спадок свого дідуся свято плекає онука Лінда Страутман, демонструючи його у власній галереї «Дім художника». Прикрашають сімейне зібрання й картини її талановитої матусі Олени Альбінівни.
Живописав імпресіоніст на Одещині, в мальовничих Осичках, що на Савранщині, де він з сім’єю любив відпочивати і творити. А ось у рідний Великий Бобрик втрапив лише на схилі літ. Оглянув хату і кімнату, в якій народився, помилувався тихоплинною Кодимою, де любив вудити рибу і купатися.
За словами Лінди Страутман, ювілейні заходи, присвячені до дня народження видатного українського художника, відбудуться в Одесі восени. У Новій Каховці до 100-річчя живописця та почесного громадянина міста планувалося започаткувати премію його імені для талановитих художників громади й створити мурал на будинку. Перешкодила війна.
Читайте також:
