8 січня 2023 року вже третя річниця катастрофи пасажирського рейсу PS-752. “Боїнг” 737 “Міжнародних авіаліній України” впав біля Тегерану. Загинули 176 людей.
Причиною став обстріл пасажирського літака іранським ППО. Керівництво цієї країни спочатку заперечувало свою причетність до катастрофи, але потім визнало, що “Боїнг” збили їхні військові. Нібито, пуск ракет стався помилково.
На борту рейсу PS-752 були 176 осіб: 167 пасажирів та 9 членів екіпажу. Усі вони загинули. Екіпаж та два пасажири були громадянами України. Також на борту були громадяни Ірану, Канади, Афганістану, Великої Британії та Швеції.
Версія Ірану: помилка та людський фактор
У дні, коли сталася катастрофа, Іран проводив військову операцію – обстрілював військові об’єкти США у сусідніх країнах. І український літак могли сприйняти як ворожий об’єкт.
У самому Ірані жодного зв’язку збиття літака МАУ із військовою операцією не визнають. Всю провину там поклала на оператора системи ППО. Він нібито не спілкувався з командним центром, порушивши правила дій ведення вогню “без дозволу”. Така позиція вигідна Ірану, оскільки дозволяє країні уникнути міжнародної відповідальності за інцидент.
Боїнг МАУ Іран міг збити навмисно
Українська сторона не виключає, що катастрофа МАУ стала наслідком навмисного теракту і є актом агресії проти України. На думку секретаря РНБО Олексія Данилова, у січні 2020 року Іран міг використати удар по літаку, щоб відвернути увагу і покласти край військовій ескалації зі США.
Цю версію підкріпило рішення Верховного суду канадської провінції Онтаріо. У ньому йдеться про те, що ракетний удар з боку Ірану був навмисним, а військові знали, що мета – саме пасажирський літак.
Компенсації сім’ям загиблих
Спочатку влада Ірану пообіцяла, що виплатить компенсації сім’ям і близьких загиблих. Українська сторона натомість наполягала на компенсації авіакомпанії МАУ за втрачений літак.
Але Іран усіляко затягував розслідування, не надавав усю необхідну інформацію. А на початку 2022 року ісламська республіка відмовилася від подальших переговорів та оголосила Канаді, Швеції, Україні та Британії про вихід із діалогу.
Що ще можна зробити
Оскільки розслідування катастрофи, по суті, зупинилося, наприкінці 2022 року Україна, Канада, Швеція та Великобританія вирішили його активізувати та зажадали від Ірану погодитися на арбітраж відповідно до ст. 14 Конвенції з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації від 1971 року.
За цим документом країни-учасниці мають міжнародні правові зобов’язання екстрадувати осіб, підозрюваних у злочинах проти цивільної авіації. Країна, яка взяла під варту злочинця, зобов’язана негайно провести розслідування та повідомити результати заінтересованих сторін.
Будь-яка суперечка між двома або більше країнами, яка не може бути врегульована шляхом переговорів, повинна передаватися до арбітражу. Якщо протягом 6 місяців сторони не зможуть домовитися про незалежний арбітраж, то за справу може взятися Міжнародний суд ООН.
Зазначимо, ця Конвенція стосується лише питання кримінального переслідування винних у катастрофі. Імовірно, на цьому етапі Україна може заручитися сильною позицією, оскільки представник ООН ще у лютому 2021 року заявляв, що Іран навмисно приховує обставини інциденту з літаком МАУ.
Але недолік цієї процедури в тому, що вона не дозволить встановити відповідальність Ірану як держави безпосередньо за катастрофу і, відповідно, не відкриє шлях до компенсацій.
Але у справі отримання компенсацій може допомогти звернення до Ради Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO).
Тому наступним логічним кроком має стати звернення до цього органу. Якщо вдасться виграти процес проти Ірану в цій організації, Україна отримає право на компенсації за загибель своїх громадян і сам літак.
Крім того, влітку 2022 авіакомпанія подала свій позов до Верховного суду канадського Онтаріо. Відповідачами у справі вказано владу Ірану та Корпус вартових ісламської революції. Позов містить вимогу компенсацій від Ірану.
Війна все ускладнила
Вторгнення Росії в Україну ускладнює процес. Іран у цій війні є союзником Росії: постачає країні-агресору дрони-камікадзе. У таких умовах сподіватися на відновлення навіть малоперспективного діалогу між Києвом та Тегераном не доводиться.
Президент Володимир Зеленський у жовтні заявив, що не довіряє керівництву Ірану, яке заперечує постачання дронів-камікадзе. І наводив у приклад кейс із літаком МАУ.
“Іран заперечував свою причетність до катастрофи, але згодом був змушений її визнати. Але заявив, що це була випадковість. Але, крім вибачень, вони не зробили нічого. Вони сказали, що будут компенсації сім’ям, підтримка сімей, які втратили своїх близьких. Вони говорили про це на рівні лідера. І що вони зробили? Вони не зробили нічого, нуль, вони нічим не допомогли”, – говорив він в інтерв’ю для канадських телеканалів CTV та CBC.
Читайте також: В Ірані розбився український літак із пасажирами на борту (фото, відео)
