Ключові моменти
- В деякі села Бородинської громади відмовляються їхти водії шкільного автобусу, швидкої та розвозки продуктів. Причина – величезні ями на місцевих дорогах.
- Діти тепер вчать онлайн, чи взагалі не вчаться під час блекаутів. Місцева фельдшерка заміняє швидку – місцеві мешканці возять її до хворих власним транспортом.
- Громада готова зробити хоча б ямковий ремонт власним коштом, але юридично не має права ремонтувати дорогу, що належить дорога Службі місцевих автодоріг.
- Обласні дорожники кажуть, що грошей на ремонт немає, а в поганому стані дороги звинувачують місцевих аграріїв – їхні вантажівки її розбили
Водій відмовляється возити дітей
Цієї осені особливо складним став проїзд ділянкою автодороги, яка з’єднує села Весела Долина – Перемога – Єлизаветівка. Її довжина – дев’ять кілометрів (п’ять до Перемоги та чотири до Єлизаветівки) і зараз вона вся в величезних ямах, заповнених водою.
Дійшло до того, що водій шкільного автобуса, який возить дітей з Єлизаветівки до Перемогівської гімназії й далі – до Веселодолинського ліцею, відмовляється працювати, щоб не наражати на небезпеку школярів.
Наприкінці листопада дітей перевели на навчання онлайн. Але ж яке навчання під час блекаутів – навіть мобільний зв’язок не всюди є.
Обурені батьки телефонували усюди – до керівництва громади, райони, області, навіть на гарячу лінію Кабміну. Але дорога досі в ямах, залита водою та непроїзна.
Дорога до школи з ризиком для життя: чому діти з одеських сіл не можуть вчитися очно
Шкільний автобус зранку перевозить до ліцею 25 учнів і вісім педагогів. Коли немає дощів, об’їжджає розбиту дорогу польовою. Після дощу вимушений повертатися на звичайну.
– Але коли на ній ями вже по пів метра іїх не видно через калюжі – це суцільний ризик, – каже Віра Ревенко, директорка Веселодолинського ліцею.
Тож дітей перевели на онлайн-навчання, але через вимикання світла воно майже припинилося.
– Тому, ймовірно, на свій страх і превеликий ризик нам доведеться оновити стаціонарне навчання. А поки що наші вчителі йдуть пішки в ліцей або добираються попутками, – каже директорка ліцею.
До речі, в ліцеї є усе необхідне для нормального навчання, добротне укриття. Лише треба, щоб влада відремонтувала ділянку автодороги довжиною у 9 кілометрів.
Віра Ревенко додала, що до війни до ліцею возили 40 дітей, зараз – 25.
– Знаєте, люди виїздять не тільки через війну, а й через отаке ставлення, через бездоріжжя. Ніхто не хоче, щоб його дитина йшла вісім кілометрів пішки до школи в сніг чи в дощ, – зітхає вона.
Що робити, якщо бездоріжжя задовбало?
Євдокія Кірович, староста Перемогівського старостинського округу каже, що люди щодня жаліються стосовно дороги. Слів не стримують: «Зробіть хоч щось, вже задовбало це бездоріжжя».
За її словами, через поганий стан дороги до них відмовляються везти хліб, продукти, не їде «швидка». Останній ремонт на ній робили 35 років тому, а асфальт клали ще в 1974-му.
Староста каже, що вони відправили в Службу місцевих автомобільних доріг Одеської області звернення від мешканців, зібрали 179 підписів. До того ж місцеві фермерські та сільськогосподарські підприємства готові допомогти фінансово. Потрібно тільки добро від обласних чиновників.
«Швидка» швидко не доїде
Олена Швакова, староста Веселодолинського старостинського округу підтверджує слова своєї колеги: швидка під час дощів не їде до їхніх сіл. В усіх екстрених випадках до людей виїжджає завідувачка місцевого ФАПу Тетяна Нехожиній на транспорті самих місцевих жителів.
Місцевими дорогами мають займатися громади
За коментарями ми звернулися також до місцевих можновладців.
Іван Кюссе, голова Бородінської громади відразу каже, що проблема у підпорядкуванні цієї ділянки дороги. Вона належить до державної Служби місцевих автомобільних доріг Одещини. Робити на ній ремонт за власні кошти у громаді не мають права, бо інакше її керівництво звинуватять у нецільовому витрачання коштів.
Тож у громаді звернулися з запитом до Служби місцевих автодоріг, але там відповіли, що гроші на ремонт цієї ділянки не передбачені. Тоді обласним чиновникам запропонували зробити ямковий ремонт коштом громади, але щоб ці трати були проведені законним чином. В області ніби погодилися, але кінцевої відповіді не дали. Тож в громаді досі чекають дозволу.
– Взагалі бездоріжжя не тільки на цій ділянці, а майже на всіх. Вчора, наприклад, мені зателефонували, бо «швидка» застрягла дорогою в село Лісне.
Цьогоріч був запланований ремонт автошляху до Надрічного, який теж зовсім розбитий. Рік вже закінчується – і нічого, – жаліється голова громади.
Іван Кюссе впевнений, що всі місцеві дороги треба передати громадам:
– Тоді такі ситуації будуть вирішуватися скоріше і ефективніше. Треба ламати саму систему, бо на користь громад вона не працює.
Дорожники звинувачують у плохому стані доріг місцевих аграріїв
Поспілкувалися ми й з представником державної Служби місцевих автомобільних доріг Одеської області
Олександр Сурмай, заступник її начальника, каже, що днями він відвідав селище Буджак. Чиновник виправдовується:
– Фінансування служби зараз на нулі, крім того, нам свого часу передали цю ділянку як ґрунтовий розріз – «ґрунтовку». З іншого боку, громада не може проводити там ремонтні роботи, бо це буде нецільове використання грошей.
Як вихід він пропонує домовлятися з підрядником, щоб той взяв у супровід Веселодолинське комунальне підприємство, яке готове робити ямковий ремонт. Ще потрібно також укласти договір з Одеською обласною державною адміністрацією.
А в тому, що дороги такі розбиті, Олександр Сурмай звинувачує місцевих сільгоспвиробників. Каже, що саме через їхні перевантажені «фури» на проїжджій частині такі ями. Тому, на його думку, всі сільгосппідприємства зараз приватні й вони могли б зробити ямковий ремонт власним коштом – це не заборонено.
Ми ж тут нагадаємо, що за словами старости з Перемоги Євдокії Кірович, місцеві аграрії готові допомагати, але цю допомогу не дуже й то сприймають обласні чиновники.
Депутат “не в курсі”
Олег Капсамун, депутат Одеської обласної ради каже, що він про дорожні проблеми громади, від якої обирався, як то кажуть, ні слухом, ні духом:
– До мене ніхто не звертався з цією проблемою. Розумію, що це мій виборчий округ і готовий допомогти.
Та відразу додає, що цього року вже нічого зробити за рахунок облбюджету не вийде – всі гроші вже розподілені. Але готовий посприяти, щоб гроші громади були законним шляхом спрямовані не ремонт доріг.
P.S. «Одеське життя» буде спостерігати за вирішенням проблеми бездоріжжя на цій ділянці й обов’язково інформуватиме читачів про подальший розвиток подій.
*Кабінет міністрів України 26 листопада затвердив нові назви для низки громад Одещини. Отже, Бородінська громада тепер називається Буджацька, а Тарутинська – Бессарабська.
Читайте також: У центрі Одеси утворився мегапровал — працює комунальна техніка (фоторепортаж)
