Ключові моменти:
- Одеський український музично-драматичний театр імені Василя Василька святкує своє 100-річчя з часу заснування 7 листопада 1925 року, ставши важливим культурним осередком міста.
- Театр пройшов великий шлях, починаючи з Першого робітничо-селянського театру і до сьогоднішнього дня зберігаючи свою унікальну спадщину та любов до української культури.
- За століття існування, театр пережив не одну кризу, але завжди відновлювався, зберігаючи репертуар, що включає класику та сучасну драму.
- Попри труднощі війни, театр продовжує працювати, представляючи нові вистави та проєкти, підтримуючи українське мистецтво в умовах складних часів.
Століття на сцені: Як з’явився в Одесі Український театр
Предтечею театру була ціла низка, як зараз би сказали, «артпроєктів»: Одеський Молодий театр (1922 рік), філія театру «Березіль» Леся Курбаса (1924 рік), Перший робітничо-селянський театр імені Івана Франка (1924 рік). І, нарешті, з акторського складу цих труп і була створена трупа «Держдрами».
7 листопада 1925 року в театрі представили першу виставу – «Полум’ярі» режисера Бориса Глаголіна.

В 1926 році в театр прийшов Василь Василько. Він присвятив театру все своє життя і залишився з ним після смерті – в 1995 році Одеському українському театру було присвоєно його імʼя.
Сьогоднішній репертуар і подих театру
Попри солідний вік та повномасштабну війну, Український театр живе надзвичайно активним життям.
З лютого 2022 року тут було представлено 25 театральних та концертних премʼєр і відкрито новий сценічний простір – під сценою. Там зараз можна подивитися виставу «Емігранти».
Крім цього, в театрі проходять літературні зустрічі, читання, дискусії. Музичний керівник Вадим Бессараб разом із оркестром та хором театру постійно готує нові програми, де звучать джаз, класика, авторська музика.
В репертуарі можна знайти вистави на будь-який смак – сучасну українську драму «Вирій», «Чуваки не святкують, або Ukrainian», «Перевізник», «Карпатський вестерн»; світову класику та сучасну драму «Комедія помилок», «Привіт, Монстре», «Різдвяна історія Скруджа», «1900-й. Легенда про піаніста»; українську класику «Ніч перед Різдвом», «Кайдаші», «У неділю рано зілля копала».
Обʼєднує всі ці різні за змістом та жанрами твори неабияка любов, з якою вони були поставлені та граються. Театр знаходить можливість запрошувати як відомих столичних режисерів, так і дає можливість висловитися молодим талантам.
Завдяки міжнародній підтримці у 2024 році було втілено спільний театральний україно-чесько-німецький проєкт WE ARE HAMLET. Цей «Гамлет» рік мандрував фестивалями Європи, але до України, на жаль, не доїхав – німецька сторона не стала ризикувати своїми акторами та відмовилась надавати їм страховку для поїздки в Україну. Наразі проєкт законсервований та чекає кращих часів.
Люди театру: хто ставить спектаклі та грає в них

На початку повномасштабного вторгнення в театрі зʼявилося багато акторів-переселенців з Херсону, Миколаєва і Києва. Більшість з них працюють в театрі донині. Зараз майже половина акторів Українського театру – не одесити, і це велика проблема.
За словами Юлії Пивоварової, головний виклик – втримати колектив при надзвичайно низьких зарплатах. Так, наприклад, актор другої категорії отримує близько 8000 тисяч гривень на місяць. Це зазвичай молодь, яка нещодавно випустилася з інститутів. Але як прожити на ці гроші, коли потрібно винаймати квартиру, адже і гуртожитку зараз для них немає.
«Ось чому багато талановитих молодих акторів йдуть не те що з театру, а й взагалі з професії», – резюмує художня керівниця театру.
Читайте також: Як живе Одеський український театр в умовах воєнного стану (відео, фото)
Сто перший сезон Українського театру – нова історія, нові плани

На черзі капітальне відновлення «Кайдашів» – найстарішої вистави, яка незмінно йде на сцені театру з 2009 року.
Ще одна реінкарнація має відбутися із виставою «Горгони» Дона Нігро. У 2019 році це був режисерський дебют Романа Федосєєва. Зараз, повернувшись з війни, режисер вирішив дати цій виставі друге життя. Всіх подробиць ще не знаємо, але точно відомо, що у виставу повернеться Народна артистка України Діана Мала.
Вже на січень наступного року готується премʼєра за Бертольдом Брехтом «Добра людина із Сичуаня» у співпраці з режисером Євгеном Резніченком. Це буде друга робота з Євгеном. Зараз ви можете подивитися його виставу «Камінь» – драматичну історію, яка підіймає важливі теми історичної правди, підміни понять, «скелетів у шафі» та непропрацьованої травми.
Пʼять фактів про театр Василька та васильківців

- Будівля театру постійно потерпала від пожеж. Як вважав Сибіряков, це ставалося через нещасливий номер будинку – 13. За легендою, він домовився з міською владою про зміну нумерації по Херсонській вулиці. Будівля отримала №15, але від пожеж театр це не рятувало. Й донині тут час від часу стаються загорання.
- Свою творчу діяльність Василько починав як театральний фотограф.
- Василь Василько тричі очолював театр, сумарно пробувши головним режисером чотирнадцять років.
- Актриса театру, Заслужена артистка України Ірина Черкаська має у трудовій книжці лише один запис: від липня 1962 року.
- Актриса Тамара Лукаш залучена у найбільшій кількості вистав театру – 15!
Читайте також:
- Вкрадений «Поцілунок Іуди»: чи повернеться картина Караваджо в Одесу?
- 25 років на сцені одеської Музкомедії: бенефіс Ірини Ковальської «Справжня»
- В Одеському театрі ляльок прем’єра – вистава за казкою відомого українського письменника









