Так, давненько ми не навідувалися в гості до нашої старої знайомої одеситки Ларочки та її невтомної за жодних обставин свекрухи… Ойц, здається, вона щось запідозрила? Звідки це йде її невістка і, головне – що несе?..
– Лара! Я не понЯла, а що це від тебе так пахне. Причому пахне дуже смачненько. А значить – це щось заборонене.
– Чому одразу… заборонене?
– Бо пахне! Смачно!
– Це ковбаса.
– Таааак. Яка?
– Ну яка… Яка… Улюблененька. Відгадайте.
– Улюблененька ким?
– Ну ким, ким… Всіма.
– Якщо всіма, то докторська.
– Не вгадали.
– Дай я понюхаю із заплющеними очима.
– Нізззяяя. Ви внюхали через сумку і три пакети.
– Ну, якщо через три пакети, то це… Це… Ти була на Привозі… Отже… Копчена грудинка.
– Ви ж сказали, що ковбаса!
– Ай, Лара… М’ясо воно і в Африці м’ясо.
– Так ковбаса ж не м’ясо.
– Ойц, швидко давай зроби мені бутерброд.
– Ладно, ладно. Сиров’ялена, ваша улюблена… На всіх вистачить.
– От ти, Лара… Неправильно плануєш годування всієї родини. Сиров’ялена ковбаса – це не для нагодувати. Сиров’ялена – це для отримання задоволення. Для нагодувати – це ліверна або печінкова.
– Фуууу, це ж для собак і котів.
– Фіг вгадала. Ліверна – це ціла каструля пиріжків. А пиріжки – це і їжа для родини, і для сусідів, і для пройтись по пляжу, і для вагона-ресторана. Тільки цибулі треба побільше… Знаєш, що найголовніше в пиріжках?
– Смак і ціна.
– Ні. Головне, щоб вони були свІженькі.
– Ага, і не гавкали.
Марина ГАРНИК
А ще ви можете дізнатися:
