Літо 1941 року мало чим відрізнялося для Одеси від попередніх курортних сезонів. Безліч приїжджих, велика кількість розваг, концертів, спортивних змагань, театральних вистав. До Дня вшанування пенсіонерів і ветеранів МВС, «Одеське життя» розповідає, яку роль в обороні Одеси в роки Другої світової війни виконувала міліція.
На недільний день 22 червня очікувалося стільки культурних заходів, що напередодні було зібрано весь особовий склад обласного управління та одинадцяти міських відділень міліції.
Вихідний день для одеської міліції скасовувався, для забезпечення порядку в місті наказано було всім бути напоготові. Хто з них міг припускати, що переживання з приводу чергування у вихідний за кілька годин здадуться такою дрібницею.
Як для Одеси починалася Друга світова війна
Ось як згадує ранок 22 1941 року червня комісар міліції III рангу у відставці, тодішній начальник управління міліції Одеської області Артем Кузьменко:
«На світанку 22 червня мене розбудив телефонний дзвінок. У той же момент я почув, що до будинку під’їхала машина. У телефонній трубці впізнав голос начальника Управління НКВС в Одеській області Малініна:
— Швидше приїжджайте в управління, машину за вами послано!
— Що сталося, Леоніде Андрійовичу?
— Війна! Німеччина напала на Радянський Союз. На кордонах тривають бої…».
Нарада в кабінеті Малініна тривала недовго. Щойно було визначено завдання одеської міліції в період воєнного часу, як над Одесою з’явилися німецькі бомбардувальники. Вони скинули кілька бомб на мирне місто. В одному з районів було зруйновано великий житловий будинок.
На жаль, окрім тих людей, які співчували і допомагали постраждалим, одразу знайшлися і любителі легкої наживи — грабіжники і мародери зліталися на горе людей як стерв’ятники. Негайно на місце прибула група працівників міліції. Вони не тільки допомагали в розчищенні ділянки, а й стежили за порядком і не давали розгулятися тим, хто прагнув «нагріти руки» на чужій біді.
Грабіжники та мародери
Одного разу під час нічного бомбардування — а німці проявляли з настанням сутінків особливу активність — постраждав музей Пушкіна. Оперативна група міліції займалася порятунком експонатів музею. У цей час на готель «Красный» (нині «Бристоль») упала запальна бомба, почалася пожежа.
Скориставшись метушнею, грабіжники проникли в готель і почали набивати валізи. Набравши скільки могли (по дві валізи на кожного), чорним ходом вони вислизнули на подвір’я, розраховуючи в загальній плутанині залишитися непоміченими, але одразу ж їх затримали співробітники міліції першого міського відділення.
Не гребували злочинці і малою наживою. Під час повітряної тривоги, коли одесити ховалися в укриттях, вони проникали в спорожнілі квартири, грабували, забирали все більш-менш цінне.
Саме тоді за допомогою груп громадського порядку було організовано цілодобові чергування біля кожного під’їзду кожного житлового будинку, посилено поштову і патрульну службу міліції. Патрулювали на машинах, уночі в місті можна було побачити кінні роз’їзди, які не полишали свій пост і під час повітряної тривоги.
За свідченням Артема Кузьменка, у період із 22 червня до 15 жовтня 1941 року було затримано за мародерство 78 осіб, за спекуляцію заарештували 419 осіб, за крадіжки — 116. Крім того, правоохоронці виявили майже 1,3 тисячі дезертирів і понад 3 тисячі «ухильників». Понад дві сотні людей потрапили до в’язниці за контрреволюційну агітацію. Не дрімали шпигуни і диверсанти, вони використовували для підривної діяльності кожну слушну нагоду, — розповідає хранитель фондів музею Головного управління Національної поліції в Одеській області Світлана Кривчук-Новак.
Сімдесят три дні оборони: з 5 серпня по 16 жовтня
5 серпня почалася героїчна оборона Одеси. У перші дні облогового стану було створено оперативний загін міліції в кількості 1200 осіб. Завданням загону була ліквідація дрібних груп противника, а таких спроб диверсійних проникнень у місто траплялося чимало.
* * *
Тієї ночі йшла звичайна перевірка пікетів. Загін одеської міліції, під’їхавши до Аркадійського парку, залишив машину, люди вирушили до посту. У цей час пролунали постріли, звук йшов із моря, перевіряльники побігли до узбережжя і там знайшли пікет. Старший пікету доповів про затримання трьох німців, які пристали до берега на гумовому човні. Диверсанти були одягнені у форму радянських моряків, озброєні пістолетами, мали дві портативні рації, ракети і вибухівку. Затриманих під посиленим конвоєм відправили в управління.
Ліквідація ворожого десанту
Пізно вночі Артему Кузьменку повідомили телефоном, що в районі четвертої станції Великого Фонтану зафіксовано висадку повітряного десанту. Подібні повідомлення надходили часто, бувало, що вони не підтверджувалися, але відреагувати було необхідно. Вислали групу міліціонерів. Через деякий час прибув мотоцикліст із донесенням від старшого групи. Він повідомляв, що десант не виявлено, але недалеко від трамвайної лінії знайдено міни уповільненої дії, спущені на парашутах. Очевидно, їх і прийняли за людей. Фашисти часто скидали такі міни на трамвайні лінії, де-небудь на околиці міста. У результаті гинули люди, порушувався транспортний рух. Цього разу жертв не було, на місце диверсії прибули сапери, міни було знешкоджено.
* * *
Оперативний загін одеської міліції чергував вдень і вночі в повній бойовій готовності — і відпочивати їм не доводилося. Так, глухої осінньої ночі надійшло повідомлення про те, що на вулиці Ніжинській з порожнього багатоповерхового будинку передаються якісь світлові сигнали. На місце одразу ж виїхала оперативна група на чолі з начальником карного розшуку М. М. Пухальським.Пухальським, два великі будинки було блоковано й оглянуто, але диверсантів не виявлено. Почався артилерійський наліт. Було вирішено блокування будинків не знімати, а вранці ще раз їх перевірити.
На світанку загін міліціонерів Одеси знову вийшов на пошуки. Оглянули всі поверхи, підвали, горищні приміщення, але нікого не знайшли. Тоді перевірили порожню будівлю на протилежному боці вулиці і тут, в одному з підвалів, побачили сплячих на ліжках гітлерівців. При них була портативна рація, ракети, пістолети та інше шпигунське спорядження. Німці були одягнені в цивільне, один із них добре володів російською мовою. Ворожі коректувальники були передані в штаб Приморської армії.
Жовтень 1941 року: відступ з Одеси
Незабаром у місті запровадили карткову систему, що одразу ж дало сигнал спекулянтам і шахраям. У постачальницьких організаціях почалися розкрадання, але їх швидко розкрили.
Настав той трагічний день, коли було оголошено про відступ з Одеси регулярних військ. Стало відомо, що одеська міліція буде йти з міста з останніми частинами армії, а до цього необхідно було зробити вигляд, що міліцейські частини продовжують нести свою службу — і навіть у посиленому режимі. Посилення патрульної служби в місті було покликане маскувати евакуацію, вводити в оману фашистську розвідку. Щоб постові та регулювальники були помітнішими, їм видали білі рукавички, а замість касок — формені кашкети.
15 жовтня головні сили Одеського оборонного району почали відхід із фронту. До кінця дня з міста зняли патрульних і постових. На той час були завантажені на транспорт головні сили військ, які обороняли Одесу, невеликі підрозділи прикриття прибули в порт після опівночі.
22 грудня 1942 року Президія Верховної Ради СРСР заснувала медаль «За оборону Одеси». Загалом медаллю «За оборону Одеси» нагороджено близько 30 тисяч осіб.
У 1967 році медаль «За оборону Одеси» було вручено й одеській міліції.
Фото і документи надані музеєм Головного управління Національної поліції в Одеській області.
Олена Антонова
Читайте також:
