Наталія Чобан народилася у селі Дмитрівка Болградського району, у родині болгарки та гагауза. Здобула медичну освіту і вже понад п’ять років працює стоматологом в Одесі. Особисто мені вона вилікувала не один зуб, і я задоволена її професіоналізмом, увагою та тим, що навіть у стоматологічному кріслі пацієнт може почуватися комфортно. Проте у цьому нарисі не зовсім про це, а про свідомий вибір Наталі під час війни та її небайдуже ставлення до ситуації в країні.
З початком повномасштабної війни в Україні Наталя стала членом гуманітарного штабу в Одесі та почала ініціювати збір коштів на придбання автомобілів та задоволення інших актуальних потреб військових.
— Коли я прийшла до гуманітарного штабу при Одеській обласній адміністрації, то потрапила до міжнародного відділу. Як працівник медичної сфери, працювала та обробляла запити безпосередньо у цьому напрямі, шукаючи міжнародних донорів та підтримку. Я робила все, що могла на той момент, – розповідає Наталія.
Згодом до неї почали надходити щоденні звернення від внутрішньо переміщених осіб та місцевого населення, що потерпало внаслідок бойових дій, щодо її професійної діяльності. Наталія Чобан почала надавати безоплатну стоматологічну допомогу як дорослим, так і дітям, які приїхали до Одеси.
— У мене не було навіть думки виїжджати з України. Я розмірковувала, яким чином можу бути корисною в цей час. У мирному житті я займалася стоматологією. Тож вирішила допомагати саме зі свого фронту, як стоматолог, – каже Наталія.
Вона і сьогодні надає безкоштовні стоматологічні послуги при гострому болю як місцевим жителям, так і вимушеним переселенцям. І як медичний представник продовжує допомагати забезпечувати військових необхідними медичними засобами.
А ще приходити на лікування до Наталії зовсім не бояться діти. У неї до юних українців особливий підхід – вона просто домовляється з ними про те, що вони будуть сильними, а вона – дуже швидко усуне проблему. І їй це добре вдається.
Так і проходять будні Наталії – у турботі про сьогодення та майбутнє нашої нації.
