На календарі вже весна, але у природи свої закони. Зима відступає тільки з приходом Масляної, коли зустрічається з весною. Тоді люди скидають із себе тягар образ, очищаються, стрибаючи через багаття, і наїдаються вдосталь перед Великим постом. Це традиції, яких знають і дотримуються багато людей, незалежно від етнічного походження.
У деяких селах ще живі й старі болгарські традиції, про які мало хто знає. Про них нам розповіла жителька села Оріхівка Кубейської громади Лідія Букарь:
— На Масляну серед традиційно святкових страв головними на столі завжди були топчета (пампушки) та біла халва. Усі пари, які офіційно побралися протягом року, мали в Прощену неділю провідати своїх хрещених і батьків, прийти до них із подарунками. Також у сім’ях влаштовували обряд «хамкане»: зварене круто яйце чистили, прив’язували на довгу мотузку і розкручували — діти мали його зловити ротом, не допомагаючи собі руками. Це була улюблена забава дітей. Той, у кого виходило схопити яйце, одразу ставав найважливішим у домі. Крім того, вважалося, що ця дитина не хворітиме весь рік.
З нетерпінням чекали цього дня і юнаки з дівчатами. Ті хлопці, які мали коней, прикрашали їх квітами і каталися селом, демонструючи красу як коня, так і свою. Крім того, цей виїзд був свого роду підготовкою до майбутнього Тодорівдня — традиційних кінних змагань у першу суботу після Масляної. Дівчата одягали все нове й ошатне і теж виходили гуляти, спостерігаючи за хлопцями. Адже це була остання нагода покрасуватися одна перед одною перед наступним постом, під час якого не можна влаштовувати гуляння та вечірки.
Обряд «хамкане» майже забутий
Кульмінація масляної традиції відбувалася ввечері. Біля кожної хати збиралися люди, розводили багаття і по черзі стрибали через нього тричі. Причому стрибали і стар і млад. Так усім селом проганяли зло і звільняли місце для благодаті й добра.
