Людмила Вовк — відома на Одещині людина. Вона — лікарка-кардіолог, завідувачка «Кардіоцентру» Подільська і письменниця, перу якої належать понад десяток поетичних збірок: «Букет розмаїття», «Лицарі козацької доби», «Україна — мальовничі подорожі для дітей» та інші.
Поетеса є лауреатом поетичних конкурсів «Українська мова – мова єднання», «Осінь в Бірзулі», «Зелена хвиля», Всеукраїнського проекту «Я українка». Володарка Почесної грамоти та ордена «Берегиня України», стала обличчям журналу «Жінка».
Навіщо обирати, якщо можна поєднати?
Народилася Людмила в селищі Окни. Вірші почала писати ще у шкільні роки – їй це дуже добре вдавалося. І мріяла лікувати людей. Тож після закінчення середньої школи обрала медицину, і вже двадцять шість років очолює «Кардіоцентр». Та ніколи не полишає поетичну працю.
Перша поетична збірка «Букет розмаїття» побачила світ у 2017 році. А вже наступного року Людмилу Вовк прийняли до Національної спілки письменників України. Двадцять віршів поетеси покладено на музику викладачкою та композитором Людмилою Стелею.
Усі урочисті події у Подільську, на яких відбуваються презентації нових збірок мисткині, збирають повні зали прихильників, колег по перу і колег-медиків.
Нещодавно Людмилі Вовк вручено літературну премію імені Івана Гайдаєнка. Так високо оцінено її книгу «Лицарі козацької доби». Вручення диплому лауреатки відбулося в Музеї української книги Одеської бібліотеки імені Грушевського.
Обласна літературна премія імені Івана Гайдаєнка — відомого одесита, письменника, журналіста, громадського діяча, який багато років очолював Одеську Раду миру, — заснована у 2013 році з метою відзначення найвагоміших творів членів Одеської обласної організації спілки письменників України.
— Пані Людмила також громадська діячка, волонтерка, яка переживає за сучасне своєї країни, за її майбутнє, за рідний край. І якщо Іван Гайдаєнко є представником моря, то пані Людмила — представниця степу. Степ і море — це як два крила Одещини, — наголосила заступниця директора департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини облдержадміністрації Ярослава Різникова.
Поезії збірки розповідають про героїчні сторінки нашої історії: скіфів, сарматів, козаків, кіборгів, героїв сьогодення.
— Пишучи цю збірку, я прагнула, щоб українське суспільство пізнало історичну правду, своїх національних героїв, для яких незалежність і воля завжди були найбільшою цінністю, — розповіла авторка.
Як поетеса стала полковником
Цікаво, що твори «Лицарі козацької доби» та «Герць. Танок зі смертю» стали мотивом для прийняття Людмили Вовк до Всеукраїнського козацького війська на посаду Почесного радника Головного отамана Південного оперативного козацького округу та присвоєння їй звання полковника за підписом генерала Солодських.
До книги «Лицарі козацької доби» увійшли поезії та проза про Байду Вишневецького, Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького, Івана Сірка, Івана Богуна, Івана Мазепу, Пилипа Орлика та Антона Головатого. Людмила Вовк оспівує їхні подвиги, вивищує відданість козаків українському народу та рідній землі.
Лікарка і поетеса прагне робити цей світ добрим, красивим і сама стає центром творчої енергії. Окремі її твори розглядаються щодо їхнього внесення до списку тих, які мають обов’язково вивчатися у школах.
Людмила Вовк разом з колегами з Подільської лікарні заснувала клуб «Консіліум». Раз на місяць там проводяться літературні вечори, де молоді поети, художники, музиканти діляться своїми творчими доробками.
А ще невід’ємною частиною її життя стали благочинність і волонтерство. Так, Людмила Вовк у тандемі з отцем Георгієм заснувала капличку у терапевтичному відділенні. За сприяння спонсорів, в одній із палат організувала «Школу при лікарні». Це учбова кімната для дітей, котрі знаходяться на стаціонарному лікуванні. Тут вони мають змогу малювати, ліпити, навчатися.
У підтримці колег, друзів, а надто – у схваленні її захоплень чоловіком Сергієм, який також є лікарем, і всієї родини, черпає снагу Людмила. Чоловік старається бути на всіх презентаціях літературної творчості своєї дружини і є першим поціновувачем її творів.
– Я маю багато планів. І я їх обов’язково реалізую, — впевнена Людмила Вовк.
