У мерії Одеси повідомили, що сквер Пушкіна в Одесі змінить назву. Його пропонують перейменувати на сквер Рози вітрів. А поки цього не сталося, ми розповімо, де в нашому місті знаходиться місце з таким ім’ям і що в ньому є цікавого.
В Україні продовжується процес деколонізації. З нашого оточення видаляється все, пов’язане з російською імперською ідеологією, яка стала причиною повномасштабного вторгнення рашистів у лютому 2022 року. Перейменування одеського скверу Пушкіна – частина цієї кампанії.
Ім’я поета Олександра Пушкіна присутнє в багатьох топонімічних назвах Одеси. Але сквер, мабуть, найзагадковіший об’єкт – що там гості міста, навіть самі одеситине здогадуються, де він розташований. При цьому бачили його, мабуть, більше людей, ніж будь-який інший одеський сквер.
Пропонуємо вам републікацію нашого матеріалу 2021 року, присвяченого цьому загадковому місцю. І від себе відзначимо, що запропоноване нове ім’я для скверу – Рози вітрів, навіть більше відповідає його сутності, ніж назва, пов’язана з Пушкіним. Чому? Розповідаємо.
Круглий, важкодоступний, з фонтаном та левами
Сквер імені Пушкіна на Привокзальній площі в Одесі – це загадка. Ви намагалися туди потрапити? Так, звісно, лише через підземний перехід. А переходів біля залізничного вокзалу кілька. До скверу ж веде лише один. Сквер абсолютно круглий і носить ім’я Олександра Сергійовича. Для багатьох це також загадка. Тим часом відгадка проста: одна з найкрасивіших вулиць міста – Пушкінська – закінчується саме тут. Звідси й назва.
Сквер не завжди іменувався ім’ям поета. Був він Вокзальним, Привокзальним. Але завжди круглим. І завжди з фонтаном. Два лева на постаментах – також його ознака. Ще “красувався” тут колись величезний пам’ятник Сталіну. Це вже було давно, але тоді був розрахунок, що саме його мали першим бачити приїжджі до Одеси.
Сквер дивовижний ще й тим, що, діставшись сюди, ви можете розглядати околиці. Перед вами, як на долоні – той же Залізничний вокзал, вся Привокзальна площа та «шматки» навколишніх вулиць-провулків. А навколо скверу – потоки потоки машин. І нехай вас не спантеличують відкриті з однієї зі сторін «ворота» скверу: потрапите ви в нього тільки через «підземку»!
У літню спеку вас тут не врятує навіть фонтан. У сквері часто «тусуються» маргінали та люди без певного місця проживання. У свій час благодійники їх тут годували обідами. Навіть одяг для безпритульних одразу ж збирали різні благодійні організації.
Огорожа скверу, багато лав, зелені насадження (їх, до речі, небагато) – це вже сьогоднішній день. Лави (нові і не всі) погнуті. Щодо огорожі, то до 2009 року тут була інша – лита, фігурна, встановлена у п’ятдесяті роки. Вона була в стані «не ахти», і її замінили.
Шкода, але й гарну огорожу, що з’явилася тут у 2009 році, вже встигли подекуди погнути, а одна із секцій взагалі відсутня.
Фонтан взимку, звичайно, не працює, а левів, як ми повідомляли, відвезли на «лікування». Залишилися лише постаменти – в очікуванні оновлених зберігачів скверу.
Втім, безлюдно у сквері зовсім не з цих причин. Він взагалі зазвичай не багатолюдний. Чи то його деяка важкодоступність відіграла свою роль, чи інші чинники. Ні тобі кафешки (була колись), ні навіть кавомашини. Ну і самі поміркуєте: наскільки «зручно» з коляскою, наприклад, добиратися в сквер через підземний перехід?
Фото автора