Нацбанк України (НБУ), вперше з початку повномасштабного вторгнення росії, відмовився від фіксованого курсу долара. Тепер ціни на іноземну валюту встановлюватимуться за законами ринку, хоча Нацбанк обіцяє за цим процесом стежити. Що буде з курсом валют і чи чекатиме зростання цін на продукти та послуги? Про це «Одеське життя» спитало в економіста Едуарда Каражиї.
Що відбувалося з доларом після 24 лютого?
З початку війни НБУ зафіксував курс долара на рівні 29,25 грн/$, а з липня 2022 року скоригував його до 36,6 грн/$. Нацбанк заявив, що в умовах невизначеності така валютна політика допоможе зберегти фінансову стабільність. Це дозволило уповільнити інфляцію та вивести валютні резерви країни на історичний максимум. Простіше кажучи – такі дії запобігли обвалу економіки в умовах війни.
Тепер же НБУ заявляє – жорстка валютна політика корисна лише в короткостроковій перспективі, і настав час починати жити за законами ринку.
Скасування фіксованої ставки – це добре чи погано?
Будь-які зміни, пов’язані з курсом валют, викликають у населення паніку, проте економіст Едуард Каражия заспокоює – скасування фіксованої ставки набагато краще, ніж її запровадження.
«Я взагалі не розумію, навіщо запроваджували фіксований курс долара. Після цього українцям за кордоном стало невигідно отримувати перекази на гривневі картки, оскільки за кордоном Україна продавала долар дешевше, ніж всередині країни»,
– вважає економіст.
Едуард Каражія
Тепер, за словами Каражиї, українська економіка повернеться до нормального стана і ми бачитимемо реальний курс іноземних валют.
Курс долара сильно зросте?
Економіст пояснює: за всіма законами економіки, значних стрибків зростання долара не повинно статися. На це є кілька причин:
- НБУ продовжить м’яко брати участь у регулюванні курсу, щоб уникнути його різких коливань;
- у країни достатньо валютних запасів для стабілізації економіки. Ба більше, золотовалютний резерв України б’є всі рекорди – на кінець серпня він становив $40,4 млрд. Такого в нашій історії ще не було;
- фінансова допомога з-за кордону не припиняється.
«Від наших закордонних партнерів в Україну йде велика притока фінансової допомоги. По суті, ми сьогодні спостерігаємо надлишок валюти на ринку – держава просто не встигає її оперативно витрачати. Тому передумов для різкого підвищення курсу валют зараз об’єктивно немає»,
– пояснює економіст.
Що буде із цінами на продукти?
За законами ринку, скасування фіксованої ставки не має суттєво позначитися на ціноутворенні, оскільки більшість товарів і послуг, що продаються в Україні (харчові продукти, комуналка) не прив’язані до курсу долара.
Тим часом Едуард Каражия зазначає, що недобросовісні підприємці можуть підняти цінники й без об’єктивних причин, просто скориставшись гучними новинами.
«У нас коливаннями курсу валют чомусь завжди користуються спекулянти. Наприклад, нам кажуть, що ціна на нафту у світі зросла, і бензин дорожчає в ту саму секунду, хоча насправді ціни на пальне мають зрости лише через 2-3 місяці. Будь-який підприємець хоче заробити, і якщо його бажання збігатимуться з можливостями споживача, ціни зростатимуть»,
– пояснює економіст.
Крім того, зростання цін на продукти може статися й з інших, не пов’язаних із валютою причин: через підвищення витрат на виробництво або зміни світових цін на деякі товари (наприклад, цін на зерно чи паливо).
Яким буде курс долара у 2024 році?
Мінекономіки прогнозує, що у 2024 році курс долара становитиме 41,4 грн/$. При цьому глава НБУ заявляє, що будь-який прогноз держструктур не є для Нацбанку орієнтиром.
На думку Едуарда Каражиї, НБУ в будь-якому випадку зацікавлений у високому курсі валют, тобто в тому, щоб отримувати більше гривні за одну й ту саму кількість доларів.
«Шляхом девальвації гривні Україна продає за кордон той самий обсяг товару в доларах, а отримує у гривнях більше. Мита на закордонні товари, що ввозяться в Україну, теж сплачуються в гривні. Чим вищий курс – тим більше до казни піде податків. Таким чином НБУ, нічим не ризикуючи, майже нічого не роблячи, отримує більше грошей до держбюджету. Це таке українське ноу-хау»,
– робить висновок експерт.
