«Мрію створити ансамбль народної пісні», — ділиться вчителька музичного мистецтва Дар’я Обертун.
Дарина народилася та виросла у селі Нова Іванівка Арцизької громади. Усі її родичі співали, а Дарина слухала та вбирала болгарський фольклор. А побувавши одного разу на фестивалі в сусідньому селі Задунаївка, ще зовсім юна Дарина побачила велику кількість різних людей, які співали автентичні народні пісні. Повернувшись додому, вона заявила мамі, що хоче співати, як артисти на фестивалі. Так, з дитсадкового віку Дарина почала розучувати пісні.
Дядько грав для неї на баяні, мама співала пісні, з якими виступала у складі сільського самодіяльного ансамблю. Однак найбільше Даші запам’яталися пісні, які співав її дід.
— Він співав не часто — виключно, коли збиралася вся наша музична родина на якесь свято чи на сімейний збір. Я любила такі зустрічі і з нетерпінням чекала, коли заспіває дід. Записала та вивчила всі його пісні та співаю їх сьогодні на згадку про нього і з радістю для себе, — ділиться дівчина.
Дід Мітя був справжнім прикладом для Дарії – він не тільки дотримувався всіх болгарських традицій, а й читав від кірки до кірки газету болгарською мовою «Роден край». І щоразу плакав, коли співав пісню про ліс, який щовесни оновлював своє листя, а його кожна весна все більше віддаляла його від молодості. Він любив це життя і жив його красиво.
Коли Дарина виросла, у виборі професії проблем не було – вона хотіла співати. Здобула музично-педагогічну освіту та почала викладати музику в селі Великодолинське. Сьогодні вона співає з дітьми українські пісні, але періодично, збагачуючи їхній музичний світ, співає для них ті самі, старі дідові пісні болгарською мовою.
Щодня Дарина проводить багато годин за співом та всім радить співати, особливо у стресових ситуаціях.
— Пісня розслаблює та відволікає від проблеми. Наші пращури так і робили, працюючи під палючим сонцем у полі: вони співали, і це їм додавало сил і витривалості. Тому я сьогодні всім рекомендую вивчити кілька пісень та співати їх, — упевнена педагог.
До війни Дарина брала участь у різноманітних заходах, які прикрашала своїм співом. Співоче мистецтво – справа її життя. Вона з любов’ю віддається педагогічній справі, але мріє про створення оркестру народних інструментів, щоб живу музику виконувати дідівські красиві болгарські пісні. Мрія не проста, але цілком здійсненна. Якщо є музиканти, які шукають співачку, саме час зв’язатися з Дар’єю і створити новий народний ансамбль.
Пісня – це молитва, музика – ліки, талановиті виконавці – лікарі душі, а нам усім зараз потрібна емоційна підтримка.
