Війна війною, а за комуналку треба платити. Навіть якщо влада на час воєнного стану заборонила відключати боржників від комунальних послуг. Але за півтора роки повномасштабної війни заборгованість одеситів за комуналку рекордно злетіла. Водночас з недавнього часу у компаній, що постачають послуги, з’явилася можливість змусити неплатників їх погасити. Що загрожує боржникам, дізнавалася «Одеське життя».
Чи можуть заблокувати банківські картки?
За законом під час воєнного стану відключати комунальні послуги боржникам заборонено. А ось через суд зобов’язати заплатити можна. До речі, суди за несплату боргів щодо ЖКГ, аліментів, кредитів проходять зараз за спрощеною процедурою.
У травні поточного року в Україні набув чинності закон «Щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень під час дії воєнного стану», який дозволяє кредиторам накладати арешт на банківські рахунки боржників. Заборона на санкції для неплатників збереглася тільки для активних бойових дій, що проживають у зоні. А оскільки Одеська область до таких територій не належить, то з тих, хто заборгував стягувати борги за послуги ЖКГ, можна.
Боржником ви ризикуєте стати навіть якщо виїхали за кордон. У цьому випадку платити потрібно за послуги, що нараховуються незалежно від споживання. До них відносяться централізоване опалення, обслуговування будинку та прибудинкової території.
Чим загрожує реєстр боржників?
Після рішення суду про стягнення заборгованості судовий виконавець вносить неплатника до Єдиного реєстру боржників на сайті Міністерства юстиції України. З початку війни до нього вже потрапили 615 тисяч людей.
Неплатникам, внесеним до реєстру, загрожує не лише блокування банківських рахунків, а й обмеження відкриття нових. А також заборона реєструвати будь-які угоди через нотаріуса, у тому числі з продажу майна.
Можливий арешт нерухомості, квартир та автомобілів. Заборонено боржникам та виїжджати за кордон.
Чиї депозити заарештують?
До того ж у червні у Верховній Раді зареєстровано законопроект «Щодо цифровізації виконавчого провадження». Якщо документ приймуть, в Україні комунальним боржникам заборонять купувати автомобілі. Автори законопроекту пропонують при реєстрації авто в обов’язковому порядку перевіряти, чи не внесено покупця до Єдиного реєстру боржників.
Крім того, згідно з документом, банківські установи на вимогу судового виконавця зобов’язані не продовжувати боржникам депозитні договори. Про суму депозиту у відсотках банк має сповістити судового виконавця. А потім накласти на депозит арешт і передати ці гроші в рахунок погашення боргу.
Рахунок заблокують, але без коштів не залишать
Усі українські банки зобов’язані на вимогу виконавця — навіть якщо йдеться про невеликий обов’язок — накласти арешт на рахунки та суми, передбачені судовою ухвалою. Тобто якщо в постанові прописано, що неплатник винен, наприклад, 500 гривень, то банк блокує тільки цю суму і лише на рахунку, зазначеному в документі, розповіли в прес-службі ПриватБанку.
Але якщо суми та рахунки не вказані — маємо заарештувати все, що є у клієнта.
Водночас нові положення передбачають часткове розблокування рахунків у межах двох мінімальних зарплат (6700 гривень). Тобто сума, яка умовно захищена, дорівнює 13 400 гривень. Цими коштами людина може проводити платежі протягом одного календарного місяця, доки зможе сплатити свій борг повністю.
Щоб отримати хоча б такі гроші, боржнику слід звернутися до виконавчої служби із заявою, вказавши в ньому номер рахунку та назву банківської установи. Тоді виконавець протягом двох днів виносить рішення та відправляє його до банківської установи, щоб зняти арешт.
Арешт рахунків — це лише блокування коштів, а не їхнє примусове списання. Але якщо суд ухвалив рішення про примусове списання грошей з рахунку, стягненню підлягають суми за виконавчим документом з урахуванням суми виконавчого збору.
Борги можна погашати у розстрочку
На Одещині на сьогодні подано та розглянуто понад 3000 заяв постачальників послуг про стягнення боргів із злісних неплатників.
Щоправда, під час підготовки таких позовів юристи комунальників враховують не лише суму боргу. Як правило, береться до уваги, чи здійснювала людина взагалі хоч якісь проплати? Для таких випадків компанії-постачальники розробили реальний план погашення боргів. Заплатити заборгованість можна у розстрочку — рівними частками протягом трьох, шести або 12 місяців.
Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів
Читайте також:
