Всесвітній день собак неофіційно відзначається 2 липня. Одеське життя вирішило розповісти, де в Одесі «увічнені» наші пси.
Взагалі «собачих» свят у календарі дуже і дуже багато, і всі їх непросто перерахувати. Ось лише мала частка з них:
- 22 лютого — День прогулянки з собакою;
- 23 березня — День цуценя;
- 23 вересня — День собак у політиці;
- 22 червня — День, коли собаку можна взяти на роботу.
Наш місцевий Хатіко та заслужений пес Рим
Це вам не Котяча стежка у всьому її розмаїтті. Пам’ятників-арт-об’єктів песиків (мурали, стріт-арти не береться до уваги) у нас дуже мало. Але вони є.
По суті, «класична» пам’ятка собаці в нашому регіоні з’явилася 2016 року в місті Чорноморську. Це пам’ятник сенбернару Лорду, який став символом собачої відданості та вірності.
Близько 13 років тому в поліклініці Чорноморська працював чоловік похилого віку, який був господарем Лорда. Відданий пес завжди супроводжував його на роботу, а ввечері зустрічав.
Коли чоловіка не стало, Лорд влаштувався біля поліклініки і продовжував чекати на господаря понад 10 років. Жителі міста його підгодовували, а дехто навіть намагався забрати додому, але Лорд завжди повертався на колишнє місце.
Пам’ятник Лорду у Чорноморську, фото 048.ua
Повертаємось до Одеси. Не зовсім пам’ятник, але опудало справжнього пса-героя є у Народному музеї Одеської поліції.
Заслужений пес Рим
Пес Рим був службово-розшуковою вівчаркою. Він вірою та правдою служив у міліції, дуже успішно боровся зі злочинністю у 70-х роках минулого століття. Його медалі говорять багато про що: за допомогою Риму розкрито 200 злочинів, затримано 526 злочинців. Підраховано навіть, що завдяки цьому псу виявлено та вилучено майна на суму 145 тисяч рублів. 60 нагород чотирилапого співробітника правоохоронних органів Риму передав музею онук кінолога Миколи Федорова, з яким у парі працював іменитий пес.
Від старовини до сьогодення
У санаторії «Аркадія» підійдіть до того, що залишилося ще від дачі (особняку) Параскева. Його прикрашає прекрасна скульптура (швидше за все, це Діана) із собакою.
Скульптура дачі Параскева
Милішого песика можна побачити у складі скульптурної композиції Михайла Реви «Одеський час» у Міськсаду. До речі, не поспішайте залишати Міський сад. Ви знайдете тут біля одного з ресторанів скульптуру юнака з цибулею та вірним псом.
Міськсад, композиція «Одеський час»
У Сабанському провулку мешкає скульптура мопса. До речі, спочатку я його прийняла за живого собаку.
Майже як живий
Двох собак-охоронців ви зустрінете на Успенській, 2. Вони знаходяться неподалік тролейбусної зупинки. З’явилися порівняно недавно. Здалеку теж здаються звичайними вуличними псами, які присіли відпочити, уважно оглядаючи околиці.
На Ольгіївській біля Будинку клоунів з’явився залізний Пес – творіння Кирила Максименка. Знаючи, що скульптури Кирила мають особливість змінювати «прописку», цілком можливо, що Залізний пес вже мешкає за іншою адресою.
Арт-об’єкт на Ольгівській
Арт-об’єкт «Урна з песиком» можна побачити на вулиці Дюковській.
Вулиця Дюковська біля ветклініки, фото Людмили Антипової
Зникла Діана разом із собаками та вкрадена такса
Але подорож у світ одеських «пам’ятників» собакам була б не зовсім повною, якби ми не розповіли про сумно-цікаві втрати в цьому сенсі.
Нещодавно «Одеське життя» розповідало про таємничу долю скульптури одеської «Діани із собаками». По сьогоднішній день краєзнавці намагаються розгадати загадку, куди ж вона зникла.
Скульптура «Діана з собаками» на архітектурному факультеті Одеського інженерно-будівельного інституту. Фото А. Азар’єва. 1980-ті роки.
Або ще приклад. Як розповідає на сторінках ресурсу «Стара Одеса у фото» його творець Євген Волокін, «на проспекті Миру, майбутньому Олександрівському, довго стояла скульптура хлопчика з озвірілим песиком. Скульптура явно не ширвжитківська, але дізнатися про неї хоч щось поки що не вдається».
У 2003 році на вулиці Катерининській з’явився прикольний «пам’ятник»… таксі, що писала. Втім, посмішку на обличчях одеситів такса викликала недовго: бронзову скульптуру вкрали так «по-биренькому», що багато хто потім сперечався на тему «а чи була вона взагалі»…
І так, відомо, що пес дає лапу на щастя. Пам’ятники (арт-об’єкти) песиків вам лапу, звісно, не протягнуть. Але є прикмета, що лапу такої скульптури треба погладити – на щастя, звісно.
Фото автора, ресурс «Стара Одеса у фото», сайт 048.ua, Людмили Антипової
