Ключові моменти:
- Крейсер «Москва» вийшов із Севастополя і вже за кілька днів опинився біля острова Зміїний
- 13 квітня українські ракети вразили корабель, а наступного дня він затонув
- Причини катастрофи росія пояснювала пожежею, але версії подій різняться
- Знищення флагмана змусило ворога відвести флот і змінити плани щодо Одещини
Матеріал підготовлено на основі розмови журналістки «Одеського життя» Віри Корольченко з військовим експертом, відео на youtube-каналі нашого видання, а також відкритих даних українських відомств і міжнародних ЗМІ. Ми зіставили різні версії подій, щоб показати повнішу картину і пояснити, що саме стояло за цією подією.
Як Україна вразила крейсер «Москва»?
Ще 10 квітня найбільший корабель Чорноморського флоту росії перебував у бухті Севастополя, а вже через три дні — біля острова Зміїний. Увечері 13 квітня його вразили українські ракети «Нептун».
Корабель загорівся і вже 14 квітня затонув.
За словами військового експерта Андрія Савченка, дві ракети, які влучили у крейсер, — це лише частина атаки:
«По цілі такого масштабу зазвичай запускають 8–12 ракет. Частина з них знищується, а одна-дві досягають мети».
Російське Міноборони заявляло про пожежу та детонацію боєприпасів, але точну причину не назвало. Також там повідомляли про «повну евакуацію екіпажу». Водночас українські прикордонники зазначали, що через шторм евакуація була ускладнена.
За даними ЗМІ, на борту могли загинути десятки людей, але точні втрати залишаються невідомими.
Яким був флагман Чорноморського флоту РФ?
Крейсер «Москва» був флагманом Чорноморського флоту росії та входив до складу 30-ї дивізії надводних кораблів. Саме він брав участь в атаці на острів Зміїний і отримав відому відповідь українських прикордонників.
Його завданням було прикривати можливу висадку десанту на узбережжі Одеської області та забезпечувати захист Криму.
Втім, за оцінкою експерта, корабель мав застаріле озброєння. На ньому використовували комплекси С-300 та «Оса», які вже не відповідали сучасним вимогам. Інші кораблі флоту були переозброєні новішими системами, тоді як «Москва» залишалася зі старими рішеннями.
«Колись крейсери намагалися списати з флоту. У результаті там замінили силові установки, дещо відремонтували, але сучасних засобів ППО на ньому не з’явилося. Він був оснащений протиповітряним комплексом С-300, який вражає цілі на відстані 40 км, а також системою «Оса» – ракетами малої дальності. Також він мав зенітні гармати, які могли вражати крилаті ракети. Але і «Оса», і С-300 – це минуле століття. Інші кораблі свого флоту росія переозброїла новішими С-400, а цей залишився зі старими комплексами та застарілим радіолокаційним обладнанням», – пояснює Андрій Савченко.
Ракета «Нептун»: чим саме українці потопили «Москву»
Протикорабельний комплекс «Нептун» — це сучасна українська розробка, яка з’явилася на озброєнні незадовго до повномасштабної війни.
Його створили на базі радянської ракети Х-35, але значно модернізували. Дальність польоту збільшили до 250–280 км, а систему наведення — вдосконалили.
За словами експерта, ці ракети складно виявити і збити:
«Вони не летять по прямій — змінюють висоту і маршрут, підходять до цілі різними шляхами».
Знищення «Москви»: різні версії
Офіційні деталі операції не розкривалися, але в медіа з’явилося кілька версій.
За однією з них, яку опублікувало німецьке видання DW, Україні допомогли західні союзники, передавши розвіддані. За іншою, яка вийшла у «Українській правді» — вирішальну роль могли зіграти погодні умови і помилки російського командування.
Втім, експерт вважає, що ключовим фактором була саме спланована операція:
«За крейсером постійно спостерігали. Ми отримали точні координати і завдали удару в момент, коли він опинився в зоні ураження».
Застаріле ППО корабля не змогло протидіяти сучасним ракетам.
Що дала ліквідація «Москви»?
Після знищення крейсера «Москви» російський флот відійшов більш ніж на 280 км від узбережжя.
Згодом Україна отримала додаткові протикорабельні комплекси від партнерів, що ще більше посилило берегову оборону.
За словами Андрія Савченко, це вплинуло і на плани ворога:
«Росія фактично відмовилася від десантної операції. Це стало очевидно за зміною дій їхніх підрозділів».
Що було б, якби крейсер не потонув?
Навіть якби «Москва» залишилася на плаву, висадка десанту на Одещині була б малоймовірною.
Експерт пояснює: десант не може довго утримувати позиції без підтримки з суші. А російські війська не змогли прорватися до Одеси — їх зупинили на підступах у Миколаївській області.
Водночас сам крейсер залишався загрозою:
- міг завдавати ракетних ударів;
- обстрілювати узбережжя артилерією;
- підтримувати морські операції.
Сьогодні ця загроза ліквідована.
Більше того, Україна змогла знищити десятки кораблів і катерів противника, навіть не маючи потужного військово-морського флоту.
Читайте також: Одеса та непотрібний Чорноморський флот: порівнюємо війну на морі у Другу світову та зараз
