Чи залишати 8 березня вихідним днем після закінчення воєнного стану? Таке опитування створили в «Дії» для українців. Але що робити нині? Чи дарувати жінкам у цей день квіти? Чи розучувати у школах віршики про мам та бабусь? Як відповідати, якщо вітають «не з тим»? Ми зібрали для вас неочевидні факти про цей день.
На який день переносити жіночий день
Напередодні 8 березня депутати вирішили остаточно розібратися, чи буде потрібна нам ця дата після перемоги. 13 лютого у Верховній Раді України зареєстрували законопроект №9009, яким пропонують скасувати святкування Міжнародного жіночого дня, а натомість встановити День української жінки 25 лютого (на день народження Лесі Українки).
Та не всі урядовці погодилися, й невдовзі надійшло ще кілька законопроектів.
У одному з них 8 березня пропонують просто скасувати. А День української жінки не вводити, адже 25 лютого занадто тісно асоціюється зі збройним нападом рф 24 лютого.
Також на розгляді у Верховній Раді варіант, де пропонують перейменувати свято як Міжнародний день захисту прав жінок. І відзначати його по-європейському, без радянських традицій.
Є й задокументована пропозиція відзначати 8 березня як День весни (а у червні ввести ще День цвітіння української вишні).
Жіночий день має три різні свята
Жіночий день має окремі історії у країнах з радянським впливом та у решті країн.
1. Західна: День боротьба з нерівністю
У Західній Європі це не свято, а день боротьби. Перші згадки пов’язані з маніфестацією текстильниць у США. А 1911 року демонстраціями та страйками 9 березня зустрічали вже понад мільйон людей в Австрії, Данії, Німеччині та Швейцарії.
Спочатку це було не 8 березня, а різні дні березня та травня. Знову популярним його зробили представниці феміністичного руху 60-70-х років, які висунули гасло всебічного звільнення жінки. У 1977 році ООН оголосила міжнародною датою День боротьби за права жінок і міжнародний мир.
Щороку оголошується нова тема. Скажімо, торік ішлося про внесок жінок у наближення сталого майбутнього. А у 2023-му — про нерівний доступ до інтернету та цифрових технологій. На Міжнародний жіночий день боротьби оприлюднюють гендерні дослідження, збирають кошти на подолання нерівності та боротьбу з насильством та одягають фіолетові стрічки — колір, який традиційно у Британії позначав справедливість.
2. Комуністична: Клара Цеткін та день робітниць
У Радянському Союзі створили власну міфологію Жіночого дня як комуністичного свята. Це ідея революціонерки Клари Цеткін: бо у 1917 році у Петрограді робітниці влаштували цього дня страйк. 8 березня сприймалося як день «будівника соціалізму жіночої статі», а називали Міжнародним днем робітниць. Поширення жіночої праці, досягнення стахановок, жінки-воїни — ось про що йшлося перші пів століття XX віку. Про мам 8 березня згадували хіба що в такому контексті: усіх дітей — в ясла та дитсадки, щоб звільнити час для роботи.
3. Стереотипна: від робітниць до жінок у 1965-му
8 березня стало вихідним днем. На той час закликати жінок боротися за щось було заборонено. Радянські жінки мали бути всім задоволені. Залишалося вітати їх із цим. Нова ідеологія прославляла жінок, що мали й надалі працювати, ще і як мам, господинь, натхненниць для чоловіків. Саме у цій якості їм дарували квіти та подаруночки. Колег відтепер вітали не як рівних, а як «прикрасу колективу», «наших дівчаток», «сестричок та коханих». Так 8 березня стало уособленням стереотипів стосовно жінок.
Як реагувати, якщо вітають з 8 березня?
Поради дає експертка з етикету Анна Чаплигіна
Кожен має право обрати, святкувати чи ні, а якщо так, то що саме — День боротьби за рівність прав, весни, жінки. Але святкувати та приймати вітання — різні речі. Звісно, привід для вітання, сказані слова — все може бути абсолютно не про вас. Та раджу не знецінювати прояв уваги з будь-якого приводу, особливо у наші буремні часи стресу, невизначеності, виснаженості.
Якщо вітають не тоді або не з тим, із чим би хотілося, про це слід поговорити до або після дати, пояснити свою позицію. Не слід влаштовувати «виховну годину», коли людина налаштована на позитив, доклала зусиль, зробила подарунок, попри обмежені у часи війни ресурси. Відмову чи заперечення вона сприйматиме як «холодний душ».
Вчіться відверто проговорювати погляди та бажання: «Я святкую День української жінки, а не 8 березня», «Мені дуже подобаються квіти, особливо троянди», «Я відзначаю День боротьби за права жінок». Йдеться не про те, щоб дякувати за недоречні, на ваш погляд, компліменти чи нещиро радіти подарункам. Аби залишатися чесною з собою, подякуйте за те, що у будь-якому вітанні є дійсно цінним: за увагу. Варто так і казати: «Дякую за увагу». Давайте просто порадіємо, що ми всі дожили до 8 березня! Кожен день за часів війни — привід порадіти життю.
Аліна Мірошнікова, osvitoria.org
PS. Опитування у «Дії» на тему 8 березня завершено. Більшість громадян проголосували за збереження вихідного дня, а всього у голосуванні взяли участь понад два мільйони людей.
Дивіться також: Чи хочуть одесити перенести 8 березня на 25 лютого? – опитування (відео)
Читайте також: Невигадані історії до 8 Березня!
