Фрази старої Одеси зараз у сучасному місті ми чуємо рідко. Однак багато слів досі можна почути на ринках, у транспорті чи одеському дворику.
Щоб я так жив
Ця стара одеська фраза є найсильнішою клятвою. Вимовляють її, коли людина настільки впевнена у власній правоті, що навіть готова ризикнути своїм життям. З того ж розряду і слабший аналог цієї клятви — «Щоб я так був здоровий».
Порвати як чарлик грілку
В Одесі «чарликом» свого часу називали не лише автомобіль «Запорожець», а й дрібних собак, яких зазвичай заводили одеські старенькі. Тому цей одеський сленг має іронічний сенс навіть якщо вимовляється серйозно.
Биндюжник
У старій Одесі цим виразом називали людину, яка перевозила вантажі в порту на парокінному возі, ломового візника та портового вантажника. Нині так називають грубу, неосвічену людину.
Понти для приїжджих
В Одесі ця фраза означає “гра на публіку”. Причому ще недавно приїжджими одесити вважали всіх, хто народився за межами Одеси. І неважливо, що ця людина може проживати у місті багато років.
Лепетутник
Колись в одеському сленгу так називали дрібних маклерів. Утьосов описував їх так: «У чесучевих костюмах, білих пікейних жилетах і солом’яних каноття… це і є лепетутники». Сьогодні до них можна віднести міняв валюти або власників торгових павільйончиків.
Франзоля та франзолетта
Значення цих слів знайоме лише корінним одеситам. Франзолетта в одеській мові довгий тонкий батон, а франзоля здобна булочка. У кулінарному значенні ці терміни не вживаються кілька десятків років.
Джерела: rulit.me, berkovich-zametki.com, ukraine.segodnya.ua, mayak.org.ua.
Читайте також: Одеський сленг: знамениті фрази, що пройшли крізь епоху
