Цього дня, 27 січня, 1940 року за рішенням Військової колегією Верховного Суду СРСР розстріляно великого одесита – відомого письменника, журналіста та військового кореспондента Ісаака Бабеля. Розстрільний список було підписано секретарем ЦК ВКП(б) І.В. Сталіним.
Ісаак Еммануїлович Бабель народився (1) 13 липня 1894 року в Одесі в заможній та освіченій єврейській родині. Навчався в Одеському комерційному училищі імені Миколи I, потім у Комерційному інституті. Захоплювався історією, студіював іноземні мови. Писати почав у 15 років. Брав участь у аматорських виставах та складав п’єси.
Закінчивши освіту, Бабель став служити у книжковому видавництві. Одеса його дитинства, юності – яскравий, яскравий, святковий світ, який він любив. Згустком енергії Одеси була Молдаванка, де мешкали візники, вантажники, грабіжники та злодії, – персонажі «Одеських оповідань» Бабеля.
У 1916 році Бабель приїхав до Петербурга з твердим наміром жити письменницькою працею. Два оповідання Бабеля – «Елья Ісаакович та Маргарита Прокопівна» та «Мама, Римма та Алла» – були опубліковані в журналі «Літопис». Розповіді викликали інтерес у читаючої публіки та в судових органів. Бабеля мали намір притягнути до кримінальної відповідальності за порнографію. Лютнева революція врятувала його від суду, який вже було призначено на березень 1917 року.
Сім років Бабель їздив країною, змінивши безліч професій, – служив у ЧК, був кореспондентом газети «Червоний кавалерист», брав участь у продовольчих експедиціях, працював у Наркомпросі, в Одеському губкомі, воював на Румунському, Північному, Польському фронтах, був репортером петроградських газет.
У 1920 році він вирушає до Ростов-на-Дону, де приєднується до Першої кінної армії Семена Будьонного, бере участь у бойових діях і веде щоденник, що став основою циклу оповідань «Конармія». Будьонний був у гніві, прочитавши оповідання, і вимагав захистити від безвідповідального наклепу тих, «кого дегенерат від літератури Бабель обпльовує художньою слиною класової ненависті». Горький, захищаючи Бабеля, писав, що той показав бійців Першої кінної яскравіше за Гоголя козаків.
Бабеля заарештували 16 травня 1939 року на дачі в Переділкіні. Він тільки орендував її, щоб закінчити свою заповітну працю – нову книгу оповідань. Його звинуватили в «антирадянській змовницькій терористичній діяльності» та шпигунстві.
Під час арешту у письменника вилучили кілька рукописів, які згодом виявилися втраченими. Під тортурами Бабель нібито «зізнався» у зв’язках з троцькістами і в тому, що він нібито навмисне спотворював дійсність, зменшував роль партії, вів «антирадянські розмови», а також, що встановив шпигунські зв’язки з французьким письменником Андре Мальро і передавав йому відомості про стан Повітряного. флоту.
27 січня 1940 року (за іншими даними – 17 березня 1941 року) письменника було розстріляно у Москві.
Реабілітований Бабель був у 1954 році.
У літературній спадщині Бабеля вісімдесят оповідань, дві п’єси, п’ять кіносценаріїв.
Читайте також: Бабель и его Одесса: мистификации, легенды, быль
Джерело: slovo.odessa.ua
