24 жовтня минає 85 років від початку масових убивств євреїв у Дальнику під Одесою. Після вибуху румунської комендатури на вулиці Маразліївській окупанти розгорнули каральну акцію, жертвами якої стали тисячі мирних мешканців. Журналістка «Одеського життя» Світлана Комісаренко поспілкувалася з головою правління Одеського центру дослідження Голокосту Павлом Козленком, щоб відновити перебіг трагедії, з’ясувати долю тих, хто вижив, і поговорити про те, чому пам’ять про ці злочини залишається важливою під час нинішньої війни.
Ключові моменти:
- Вибух румунської комендатури в Одесі став приводом для масових репресій проти цивільних.
- Тисячі одеситів погнали до Дальника, де людей розстрілювали та спалювали заживо.
- За оцінками дослідників, у Дальнику загинули близько п’яти тисяч євреїв.
- Ті, хто вижив, опинилися в гетто, а згодом — у концтаборах.
Вибух на Маразліївській та «акція помсти»: що передувало масовим розстрілам у Дальнику
22 жовтня 1941 року підпільники підірвали будівлю румунської комендатури в Одесі на вулиці Маразліївській. Внаслідок вибуху загинули десятки румунських та німецьких офіцерів. У відповідь наступного дня окупаційна влада під керівництвом диктатора Іона Антонеску розпочала криваву «акцію помсти» проти цивільного населення.
– Вибух слугував каталізатором різкого й негайного посилення антисемітського насильства, – зазначає Павло Козленко. – Увечері 22 жовтня румуни почали публічно страчувати людей. Показові розстріли та повішення тривали й наступного дня, внаслідок чого загинули майже пʼять тисяч людей, переважно євреїв.
24 жовтня окупаційна влада пішки депортувала тисячі затриманих одеситів до села Дальник. Страти розпочалися ще дорогою: людей, які не могли йти, розстрілювали та залишали на узбіччі.
Спалені заживо у складах: як відбувалася масова страта під Одесою
У Дальнику румунські солдати спочатку розстріляли десятки євреїв і скинули їхні тіла у протитанкові рови. Згодом людей, які залишилися в живих, зігнали до порожніх сільськогосподарських та артилерійських складів і відкрили по них вогонь із кулеметів.
Масові вбивства тривали й наступного дня. Кілька будівель, вщент заповнених людьми, підпалили. Румунські військові розстрілювали кожного, хто намагався вирватися з полум’я.
– Одну з будівель підірвали як показовий «акт відплати» за вибух комендатури в Одесі…
– Дійсно, Антонеску особисто віддав наказ про цей жорстокий акт помсти, – підтверджує дослідник. – Вибухівку заклали у приміщення, де перебували живі люди, після чого споруду випотрошили вибухом.
Невідомі імена та гетто на Слобідці: доля тих, хто вижив у пеклі Дальника
– Чи відомо, скільки насправді загинуло євреїв у Дальнику?
– За оцінками науковців – близько пʼяти тисяч осіб. На жаль, прізвища більшості загиблих досі залишаються невідомими. Крім того, за свідченнями очевидців, перед та під час масової страти у Дальнику окупанти здійснювали розстріли й у навколишніх населених пунктах. В Одесі людей масово спалювали заживо на порохових та артилерійських складах у районі Люстдорфської дороги.
– Яка доля чекала на тих, кому вдалося вижити в Дальнику?
– Євреїв, які вціліли під час першої хвилі масового знищення, вже в січні 1942 року зібрали в одеському гетто на Слобідці. У нелюдських умовах там утримували тисячі людей, що потерпали від голоду й холоду, — жінок, дітей та людей похилого віку, яких згодом ешелонами відправляли до концтаборів у Доманівці, Богданівці та Березівці.
Уроки історії та провал цивілізації: чому пам’ять про трагедію Дальника важлива під час сучасної війни
– У річницю трагічних подій у Дальнику мимоволі виникають паралелі із сьогоденням. Знову гинуть цивільні, окупанти розстрілюють мирне населення, люди опиняються під завалами будинків… Як людство, пройшовши крізь жахи Другої світової війни, так і не викреслило війну як спосіб вирішення питань?
– На мою думку, це передусім точка провалу людської цивілізації, – підсумовує Павло Козленко. – Як можна раціонально пояснити події, які сьогодні відбуваються в нашій країні? Як обгрунтувати те, що колишні сусіди, які ще вчора приїжджали до Одеси на відпочинок чи з гастролями, сьогодні запускають по нас ракети й жадають нашої смерті? Це неможливо пояснити. Мабуть, мине ще чимало часу, перш ніж людство остаточно усвідомить неприпустимість вбивства заради імперських амбіцій, територій чи ідеологій. Памʼять про загиблих у Дальнику має нагадувати про це завжди. Адже носіями цієї пам’яті є ми з вами.
Нагадаємо в Одесі вшанували пам’ять жертв Голокосту.
Читайте також: Голокост над Кодимою – як на півночі Одещини знищили тисячі євреїв
