Одеса пережила багато воєн, і зараз вона знову перебуває під ворожим прицілом. Нерідко одесити залишали рідне місто у пошуках кращої долі. На долю багатьох з них випало жити у воєнний час, битися на реальному чи невидимому фронті, носити форму різних армій, але при цьому вони завжди залишалися одеситами, проявляючи мужність, почуття гумору та талант протистояти всім мінливостям долі.
Георгіос Фарсакідіс: зобразив життя концтабору
Сучасний грецький художник, гравер та письменник Георгіос Фарсакідіс народився в Одесі. Його мати, яка належала до багатої грецької сім’ї, сина інакше як бездарністю не називала. Проте батько дуже любив хлопчика і прищепив йому філософські погляди на світ.
У 1934 році сім’я перебралася до Греції, а після початку Другої світової війни Фарсакідіс взяв участь у грецькому Опорі. Мати допомагала друкувати листівки і переправляти в партизанські загони російських солдатів, що втекли з полону. Фарсакідіса було двічі поранено, у нього були серйозно пошкоджені обидві руки, і, по суті, він став інвалідом. Він був засланий до концтабору Макронісос і на острови Агіос Евстратіос, Ярос і Лерос, де загалом пробув 16 з половиною років. Будучи художником-самоуком, Георгіос малював табірне життя, своїх товаришів з ув’язнення. Нині письменник та художник є членом Палати образотворчих мистецтв Греції та Товариства грецьких літераторів.
Герман Баун: підполковник абверу
Серед одеситів були не лише ті, хто бився на нашому боці. Наприклад, Герман Баун, який народився в Одесі у родині німецьких колоністів. Після революції він емігрував до Німеччини, був співробітником німецьких консульств в Одесі, Києві та Харкові. Потім Баун почав служити у німецькій розвідці – абвері у званні майора. 1941 року його було призначено начальником відділу «Валлі I» – економічної та військової розвідки на Східному фронті. Коли поразка Німеччини стала неминучою, Баун із помічником перейшли до американців, прихопивши всі архіви та картотеки агентури, та заявили про свою готовність співпрацювати з американською розвідкою. У квітні 1947 року Баун був переведений на іншу посаду, на якiй проявив зайву, на думку начальства, самостійність, а потім і остаточно пішов зі служби в чині підполковника.
Вітольд Вірпша: польський одесит, письменник, герой
Польський поет, есеїст, перекладач Вітольд Вірпша народився в Одесі та належав до старовинного шляхетського роду. Він навчався на юридичному факультеті Варшавського університету, вивчав музику. Але під час Другої світової війни йому довелося брати участь у знаменитій обороні Оксівської скелі. Тоді проти польських частин фашисти кинули повітряні та морські сили, артилерію. Герої оборонялися понад десять днів. Вірпша потрапив у полон і чотири роки провів у нацистських таборах. Після війни він працював на радіо та у видавництвах, переїхав до Західного Берліна. Його твори перекладені багатьма європейськими мовами.
Ален Боске: звільняв Бухенвальд
При народженні Олена Боске звали Анатолій Біск, він добре відомий сучасникам як поет, прозаїк та критик. Біск народився в Одесі в сім’ї поета та перекладача. Потім сім’я переїхала до Болгарії, а 1925 року – до Брюсселя. Майбутній літератор закінчив Брюссельський університет та співпрацював із різними виданнями.
На початку Другої світової війни Биск служив у бельгійській армії, а потім вступив до французької. У 1942 році, вже під ім’ям Алена Боске, він емігрував до Америки, а в 1944-му розпочав службу при штабі американських військ під командуванням генерала Ейзенхауера, брав участь у висадці в Нормандії і був одним із перших, хто увійшов до Бухенвальду. Після війни кілька років він був спеціальним радником Союзницької Контрольної ради у Берліні, а пізніше – членом Королівської академії французької мови та літератури, лауреатом численних літературних премій. Нагороджений орденом Почесного легіону та Бронзовою зіркою США за військову службу та доблесть.
Жак Бержье: знищив фашистський ракетний центр
Одеситом із народження був і французький письменник-фантаст, журналіст, детектив та інженер Яків Бергер, більш відомий як Жак Бержье. Він народився в Одесі у родині бакалійника та колишньої революціонерки. Через погроми сім’я Бержье поїхала до Франції. Там Жак закінчив Вищу хімічну школу і спільно з фізиком Андре Хельбронером займався дослідженнями в галузі атомної енергетики.
Під час Другої світової війни став учасником Опору. Завдяки роботі Бержье та його колег вдалося з’ясувати координати та розбомбити німецький ракетний центр у Пенемюнді. Гестапівці заарештували Бержье, катували та відправили до концтабору Маутхаузен. Після звільнення Бержье працював у спецслужбі, зайнятій пошуками німецьких ядерних технологій. Їм вдалося захопити авіаконструктора Віллі Мессершміта та готові ракети «Фау».
Після війни Бержье змінив рід діяльності, ставши кореспондентом журналу фантастики, писав книжки. Він першим переклав французький Лавкрафт.
Софія Стефаніду: парашутистка з Одеси
Соня-Софія Стефаніду була розвідницею, медсестрою та першою жінкою-парашутисткою Греції. Вона народилася в Одесі у сім’ї лікаря, та у 16 років переїхала до Греції. Дівчина працювала у міністерстві фінансів, вивчала німецьку та французьку мови.
Коли почалася Друга світова війна, Стефаніду звернулася особисто до міністра оборони, щоб їй дозволили вступити до армії. Отримавши дозвіл, вона пройшла підготовку для медсестер на курсах повітряної оборони та домоглася переведення на фронт. Бойове хрещення не забарилося: буквально за кілька днів госпіталь, де вона працювала, розбомбили. За виявлену мужність Стефаніду було представлено до нагороди. Після підписання греками «почесної капітуляції» Стефаніду намагалася втекти з окупованої країни. У листопаді 1941 року вона зуміла перебратися на Близький Схід. Там пройшла підготовку у школі парашутистів. Кілька разів висаджувалась на захоплених фашистами територіях, виконуючи різні завдання. Під час одного з них вона з товаришами потрапила в полон і їх засудили до розстрілу. Однак під ранок німецький охоронець випустив їх на волю і втік разом із ними.
1944 року Софія повернулася до Греції і служила в МЗС. Після грецьких погромів у Стамбулі Стефаніду повернула всі нагороди на знак протесту проти мовчання колишніх військових союзників.
Ірина СОРОКІНА
Джерела: rua.gr, gazetaeao.ru, roza.ru, hadashot, kiev.ua, grad.ua, lavkababuin.com, ataing.wordpress.com
