Краматорськ – місто в Донецькій області. С жовтня 2014 року там знаходилась Донецька обласна адміністрація. На початку 2022 року там проживало 146 тисяч людей. Наш герой – один з них.
«Ми не вперше біжимо від війни»
Володимир Антіпов – шеф-кухар. Жив в Краматорську, а працював в ресторані у сусідньому місті – Слов’янську. В Одесі живе з весни цього року. Коли «почалося», Володимир відправив сім’ю та батьків за кордон до родичів і повернувся до рідного Краматорська. Пізніше йому подзвонив брат, який вже давно живе в Одесі, і запропонував переїхати до нього. Так вже було, 8 років тому.
– Ми не перший раз біжимо від війни, – згадує Володимир. – Тоді, після звільнення Краматорську, ми одразу повернулися додому. З тих пір ми не розпаковували «тривожну валізку» – просто регулярно оновлювали продукти та воду.
Володимир тепер не знає, чи повернеться знову до Краматорська. Говорить лише, що більше не буде ризикувати і купляти житло. Також він не будує планів та довгострокових стратегій щодо бізнесу: «Я вже не загадую наперед. Не хочу».
«Зроблено в Україні»
В Одесі Володимир відразу знайшов роботу поваром в ресторані. Попрацював там деякий час. А потім один із знайомих одеситів запропонував йому спробувати відкрити власну справу. Досвіду керувати власним бізнесом не було, але Володимир вирішив ризикнути.
Ресторанний бізнес дуже дорога штука, розповідає Володимир. Люди бачать вже кінцевий результат. Вони не знають, скільки людей, наприклад, задіяно, щоб посмажити порцію картоплі. А там – не лише кухар: посудомийка, адміністратор, офіціант, інтер’єр, тепло… Саме тому вирішили відкрити street food.
Перед тим як відкритися він спробував багато одеського фаст-фуду, та вирішив, що його бургери та шаурма будуть відрізнятися від інших. Тому соуси до страв не купують, а готують самостійно. Крім того, до м’яса додають багато свіжих сезонних овочів.
Продукти, їх смак та якість, зазначає Володимир дуже схожі із тими, з якими він працював на Донбасі, адже їх до них привозили саме з південних регіонів. А ось що дійсно відрізняється, так це одеська вода. Спочатку навіть для себе використовували лише покупну воду – не могли звикнути до води з водопровду. Трохи іншими виявилися і смаки одеситів. Так, за спостереженнями Володимира, одесити дуже полюбляють смак бочкових огірків. І просять до бургерів добавляти саме їх.
Волонтерська бухгалтерія
За день в кафе готують порядка 30-40 порцій шаурми та бургерів. Для переселенців та військових надають знижку. Володимир говорить, що вже з’явилися постійні покупці, як і серед місцевих так і серед тих, хто тут нещодавно і навіть, земляки знаходяться. Люди приходять поспілкуватися, адже в команді – колеги Володимира по роботі у Слов’янську. Відпочатку було заявлено, що весь прибуток від діяльності буде направлятися на потреби ЗСУ. Так і поступають. На зібрані кошти закуповують форму та спорядження, звіти публікують в інстаграмі. Окремо і готують для підшефних військових.
– Відгуки від хлопців отримуємо часто. Іноді і відео надсилають. Говорять, немов в місті побували. Це дуже приємно.
Цей матеріал створено завдяки ГО «Інтерньюз-Україна» у межах програми «Український фонд швидкого реагування», яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США. Вміст є виключною відповідальністю «Одеське життя» і не обов’язково відображає погляди Державного департаменту США та IREX.
Фото автора и из Instagram кафе
