Театр на Чайній – один із небагатьох успішних незалежних театрів Одеси. Заснований в колишньому арт-просторі в будівлі чайної фабрики, театр декілька років тому пережив переїзд в Палац Судентів. Тим не менш, на новому місці колектив з успіхом освоївся, а вистави йшли на великій та маленькій сценах. Так було до 24 лютого цього року.
Із початком вторгнення Театр на Чайній, як і всі інші заклади, де проводилися масові заходи був, зачинений. Артисти стали волонтерами, хтось поїхав в евакуацію, декілька чоловіків пішли до лав ЗСУ, в їх числі і засновник та художній керівник театру Олександр Онищенко.
В червні культурні заклади міста поступово стали відновлювати свою роботу, але будівля Палацу Студентів на Маразліївській залишилася зачиненою. Тож перед колективом стала задача знайти нове приміщення. Вони передивилися близько десятка залів і залишилися в невеличкому просторі на вулиці Некрасова – Театрі Ковальський, який запропонував їм їхній давній друг Михайло Тростянецький. Цей зал може вмістити не більше сорока глядачів. Таким чином, театр повернувся до того, з чого він починав дванадцять років тому.
–Як ми змінилися? Ми знову стали камерними. Це дуже гарний формат і нам в ньому подобається, – говорить актор, а зараз ще і управляючий адміністративними справами Данило Савченко. – Ось, наприклад, «Смішна академія». Мені здається, раніше глядачі так не реагували на жарти. Зараз люди просто вмирають від сміху. Ця вистава йшла на великій сцені і я не пам’ятаю, щоб раніше так сміялися. А зараз це дуже смішно, навіть для мене, а я бачив цю виставу разів двадцять. Думаю, це не війна змінила виставу, а новий формат. Коли я граю в 30-40 сантиметрах від людини, то це зовсім інша реакція, і у глядача, і у мене.
Але такий формат привніс великі зміни в репертуар. Грати більшість вистав стало просто фізично неможливо. Суперечки виникають і при обговоренні того, що потрібно зараз глядачам. Хтось вважає, що люди хочуть чогось легкого, а хтось, навпаки, виступає за більш філософські теми. Зараз, Влад Костика готує прем’єру за Славоміром Мрожеком «У відкритому морі». Глядачі зможуть скоро її побачити.
Нинішні події не можуть не залишати сліду, тому я вважаю, що щось у нас зміниться – розмірковує Данило Савченко. – Навіть, якщо Олександр Онищенко прийде і скаже «Нічого не міняємо», щось зміниться. Можливо, поки Олександр на війні і захищає нас, він думає про нову постановку як режисер, і коли він повернеться, то в нього відразу буде вже готова вистава. Можливо, в нього є відповідь на питання, про що ми можемо зараз розмовляти з глядачем і що йому зараз потрібно.
Більш детальну розмову про те, як Театр на Чайній переживає воєнний стан дивіться у нашому відео.
Ще на тему:
- Театральний простір ТЕО під час воєнного стану: все тільки починається (відео);
- Як живе Одеський український театр в умовах воєнного стану (відео, фото);
- Одеський театр юного глядача під час воєнного стану: що змінилося? (відео);
- Ми можемо лише тішити: Одеська Музкомедія готується до відкриття сезону (фото);
- Все буде театр: в Одеському Оперному знову лунають овації (фото, відео).
