Так, ще нещодавно про повітряну тривогу ми знали тільки по фільмах. Про ракетні «прильоти» теж. Тепер тривога супроводжує нас майже щодня. Так само як і «прильоти». І страшно, й тривожно. А що під час війни не страшно?
Але як для того, щоб стало ще страшніше, з’являється «підмога» у вигляді панічних звернень. Ну, або передбачень. Або дуже просто – повідомлень.
Війна тільки-но почалася, коли моя подруга розповіла про свою дворову проблему у вигляді сусідки Тамари. Варто тільки зазвучати повітряній тривозі, як Тамара відчиняла вікно і на весь двір трубним голосом мовила:
– Тривоооооога!!!
Народ у дворі почав нервувати. Спочатку сусіди жартували, що не так бояться оголошення самої тривоги, як повідомлень про неї Тамари. Навіть коли сигнал повітряних тривог (принаймні у центрі міста) став вити так, що вже й без телефону можна обійтися, Тамара продовжувала повідомляти про них на весь голос. Після перших «прильотів» з її вікна стали летіти звістки з «точною» вказівкою «адрес та страшних наслідків» і не менш похмурими «прогнозами» на завтра.
Поки моя подруга, жінка м’яка та інтелігентна, після таких віконних повідомлень ковтала краплі з пігулками, її сусіди одного разу всерйоз поговорили з Тамарою.
Тамара після цієї задушевної розмови про повітряні тривоги та інші «військові новини», густо замішані на власній паніці, повідомляла вже зовсім тихо комусь по телефону. Так тихо, що цього ніхто більше не чув.
Як назвати «підмогу» у вигляді багатьох Телеграм-каналів, соцмереж та інших інтернет-місць, де зараз «живе» більшість одеситів?
Я маю на увазі ту саму «інформпідмогу», яка слідує зазвичай відразу за оголошенням чергової повітряної тривоги, у вигляді «на нас летять три (чотири, п’ять) ракети»? Або: «будьте особливо обережні такого і такого: у ці дні велика ймовірність «прильотів».
В інші дні ймовірність не така велика?! Звідки інформація, яка на деяких телеграм-каналах зазвичай починається словами «пишуть, що…»?! Хто міг повідомити тих, хто «пише, що…», про три (чотири, п’ять) ракети, що летять на нас?!
Вже три місяці, стільки, скільки триває війна, спікер Одеської ОВА Сергій Братчук (до речі, у нього є ОФІЦІЙНИЙ Телеграм-канал) невпинно закликає не довіряти фейкам. Особливо – «емоційним фейкам», які наче (а може й не «ніби») для того й існують, щоб викликати паніку.
Скажете, все це всім давно відомо?.. Буквально годину тому під час повітряної тривоги моя подруга мені зателефонувала і страшним пошепком запитала:
– На Одесу летять три ракети?! Я це щойно на одному одеському Телеграм-каналі прочитала.
…Я ось думаю: може, даремно з її сусідкою Тамарою було проведено серйозну роз’яснювальну роботу? Тамара мовила собі одна. А ось Телеграм-каналів та інших «пишуть, що…» – темрява.
