Ключові моменти:
- У День усіх святих в.о. міського голови Ігор Коваль, Генконсул Польщі Яцек Гоцловський та польська громада відвідали розстрільний полігон.
- У 1937–1941 роках НКВС стратило тут від 5 до 8 тисяч людей різних національностей (українців, поляків, євреїв, болгар).
- Учасники провели паралель між злочинами тоталітарного режиму минулих років та сучасною російською агресією.
Пам’ять про жертв радянських репресій
У Польщі День усіх святих є загальнонаціональним днем поминання померлих, коли традиційно відвідують могили та запалюють «знічі» (лампадки пам’яті). В Одесі представники польського товариства разом із в.о. міського голови Ігорем Ковалем та Генеральним консулом Республіки Польща Яцеком Гоцловським прийшли до місця масових розстрілів НКВС, щоб віддати шану загиблим.
Під час заходу учасники наголосили на необхідності збереження історичної пам’яті та провели пряму паралель між тоталітарними злочинами XX століття та нинішньою повномасштабною російською агресією проти України, яка знову несе смерть та руйнування на українську землю.
Читайте також: Як чеське село на Одещині змінило п’ять назв і втратило коріння (ВІДЕО)
Таємниці 6-го кілометра: до 8 тисяч жертв сталінського терору
Перші документальні свідчення про масові поховання на території колишнього міського сміттєзвалища датуються 1942–1943 роками. Тоді румунська окупаційна влада виявила близько 500 тіл зі зв’язаними руками та вогнепальними пораненнями в потилицю.
Масштабні дослідження в незалежній Україні розпочалися у 2007–2008 роках: на занедбаній ділянці вилучили останки 1086 людей. Після тривалих процедур їх перезахоронили на Західному цвинтарі. Єдиним ідентифікованим серед них став одеський поляк Флоріан Бартковський.
У квітні 2021 року на цю ділянку планували перенести гаражний кооператив. Одеські історики терміново провели георадарні дослідження, підтвердили наявність людських останків та зупинили будівництво.
На території площею близько 5 гектарів пошуковці виявили 29 багатошарових «розстрільних ям» (поховання в 3–5 шарів). На місці знайшли особисті речі заарештованих кінця 1930-х років: в’язничні зубні щітки, взуття та гільзи від зброї НКВС.
За оцінками одеського історика Олександра Бабича, на 6-му кілометрі Овідіопольської дороги спочивають тіла від 5 000 до 8 000 осіб. Загалом у 1930-х роках на Одещині репресували понад 15,7 тисяч жителів, з яких 8,6 тисяч було засуджено до розстрілу позасудовими органами НКВС.
