Ключові моменти:
- Унаслідок ракетного удару РФ по полігону загинули 10 осіб, близько 100 поранені.
- На об’єкті проходив захід для представників оборонно-промислового комплексу.
- Офіс Генпрокурора розслідує як воєнний злочин окупантів, так і неналежне виконання обов’язків організаторами зустрічі.
Що сталося на полігоні під Києвом
Про ракетний удар по спеціалізованому заходу повідомила Українська рада зброярів. В організації зазначили, що не виступали організаторами зустрічі, але перебувають на зв’язку з постраждалими колегами та надають їм допомогу.
Точне місце проведення події публічно не розголошувалося, однак, за даними ЗМІ, анонси з датою заходу раніше з’являлися у відкритому доступі.
Засновник оборонної компанії «FC» Валерій Боровик в ефірі телеканалу «Київ24» заявив, що на полігоні перебували його знайомі, і висловив думку, що удар окупантів був прицільним.
Представники ради зброярів звернулися до громадськості з проханням дотримуватися інформаційної тиші:
«Просимо утриматися від поширення фото та відео з місця подій, геолокації, інформації про постраждалих, назви компаній та інших деталей, які можуть завдати шкоди людям, роботі Сил оборони або слідству».
Читайте також: У Румунії помер моряк із танкера, атакованого безпілотниками у Чорному морі
Позиція Генпрокуратури: від відповідальності не звільняє навіть війна
Дані про загиблих і поранених підтвердив Генеральний прокурор України Руслан Кравченко.
Офіс Генпрокурора взяв під процесуальне керівництво розслідування за двома напрямами:
- Ст. 438 КК України — порушення законів та звичаїв війни (воєнний злочин РФ).
- Ч. 3 ст. 367 КК України — можливе неналежне виконання службових обов’язків під час організації та проведення заходу, що спричинило загибель людей.
Правоохоронні органи мають намір встановити, хто ухвалював рішення про проведення масової зустрічі зброярів, хто погоджував час і місце, а також наскільки адекватно було оцінено ризики та заходи безпеки в умовах постійної ракетної загрози.
«Війна не звільняє від відповідальності за управлінські рішення. Навпаки – вимагає максимального професіоналізму, обережності та усвідомлення кожного кроку», — наголосив Генпрокурор.
Удари по полігонах під час війни: які висновки зроблено
За час повномасштабної війни російські війська неодноразово завдавали прицільних ракетних ударів по навчальних центрах, військових полігонах, місцях дислокації та масових шикувань/зібрань особового складу.
- Удар по Яворівському полігону (Львівська область) — 13 березня 2022 року
Російські війська випустили близько 30 крилатих ракет зі стратегічних бомбардувальників по Міжнародному центру нормотворчості та безпеки.
На полігоні перебували українські військовослужбовці та іноземні добровольці. За офіційними даними, загинули щонайменше 64 особи, десятки отримали поранення. Пізніше СБУ затримала коригувальника — колишнього співробітника КДБ, який наводив ракети; його засудили до 15 років ув’язнення.
2. Ракетний удар по навчальному центру «Десна» (Чернігівська область) — 17 травня 2022 року
Літаки РФ завдали авіаудару чотирма ракетами по селищу Десна, де розташований головний навчальний центр Сухопутних військ ЗСУ.
Атака припала по казармах. Через сильні руйнування пошуково-рятувальні роботи тривали кілька днів. Пізніше Президент України повідомив, що під завалами загинули 87 осіб.
3. Удар по нагородженню 128-ї бригади в Запорізькій області — 3 листопада 2023 року
У прифронтовому селі Дмитрівка російська ракета «Іскандер-М» влучила по місцю масового шикування бійців 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, яких зібрали для нагородження до Дня артилерії. Загинули 19 військовослужбовців, зокрема високопоставлені офіцери, ще десятки отримали поранення.
Інцидент викликав величезний резонанс. Командувача бригади усунули від посади, Державне бюро розслідувань (ДБР) відкрило кримінальне провадження за фактом недбалості військового командування.
4. Удар по Інституту зв’язку в Полтаві — 3 вересня 2024 року
Дві балістичні ракети «Іскандер-М» уразили територію Полтавського військового інституту зв’язку та сусідню лікарню. Час між тривогою та прильотом становив лічені секунди. Це був один із найсмертоносніших ударів по військових/навчальних об’єктах: понад 55 загиблих і більше ніж 300 поранених.
Міноборони та правоохоронці розпочали масштабне розслідування умов розміщення курсантів і дотримання заходів безпеки під час тривоги.
Фото – фейсбук президента Володимира Зеленського
