Ключові моменти:
- В Одесі вулиця і провулки Черепанових довгі роки залишалися частиною міської карти
- Після деколонізації Другий провулок отримав нову назву — Барвінковий
- При цьому частина старих назв зникла не повністю, що викликало питання у мешканців
- А деякі назви просто «зникли», і перевірка документів та карт не допомогла
Як прізвище Черепанових розчиняється на карті Одеси
У рішенні Одеської міської ради №2072-VIII від 24.04.2024 зазначено, що причина зміни назви — Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Але чому тоді перейменували лише Другий провулок, невідомо. В офіційних документах пояснення цьому немає.
Був в Одесі до 2008 року і Третій провулок Черепанових, але потім він став частиною вулиці Транспортної. Щодо долі вулиці Черепанових — вона зрозуміла не до кінця. Документів Одеської міської ради про її перейменування нам знайти не вдалося. При цьому на одних картах вона залишається Черепанових, а на інших — також позначена як частина вулиці Транспортної.
Хто такі «брати» Черепанови
Ну що ж, думаю, ще 100 років тому в школі вчили, що «брати Черепанови винайшли перший російський паровоз» — давайте уточнимо, що до чого. Уточнив. По-перше, ніякі вони не брати, це батько і син. По-друге, нічого вони не винайшли, а лише запозичили ідею за кордоном.
Тепер — про все по черзі. Батько — Юхим (1774—1842) і син Мирон (1803—1849), кріпаки, Урал. Син пережив батька лише на 7 років. Юхим змалку працював на металургійному заводі, займався гідротехнікою, водяними двигунами. Створив металеву водопідіймальну машину на кінній тязі.
Одружився, народив сина Мирона. У 1815 році того «через високу грамотність» взяли на роботу до заводської контори. У 1819—1820 роках Черепанови організували механічний заклад, оснащений токарними, слюсарними, свердлильними та гвинторізними верстатами, де розробляли й створювали різні механізми.
З 1822 року і до смерті в 1842 році Юхим був головним механіком усіх заводів у Нижньому Тагілі. Черепанови значно вдосконалили механізми, що використовувалися в металургії, а також лісопилки й борошномельні млини. Однак найцікавішим напрямом їхньої роботи були парові машини, які вони намагалися впровадити у виробництво. Починаючи з 1820 року, Черепанови побудували близько 20 парових машин потужністю від 2 до 60 «конячок».
У 1825 році Юхима Черепанова відрядили до Швеції для «огляду машин», а в 1833 році Мирон поїхав до Англії, де вивчав будову залізниць. Повернувшись, у 1833—1834 роках вони створили перший у Росії паровоз, а в 1835 році — другий, потужніший. Також вони побудували залізницю від рудника до заводу. За ці трудові заслуги батько і син Черепанови отримали волю, тобто перестали бути кріпаками.
Показово, що локомотиви Черепанових не були впроваджені за межами заводу, та й на самому заводі їх невдовзі замінили кінною тягою. Чому? Власники коней лобіювали свій бізнес. Покладів вугілля в тих краях не було, паровози працювали на дровах, а це було недешево. Дорогим «задоволенням» було й обслуговування паровозів, яке окупилося б лише при перевезенні великих обсягів вантажів, але потреби в цьому не було.
Зазначимо, що і в Харкові була вулиця Черепанових, яку в січні 2024 року перейменували в межах деколонізації. Це рішення пов’язане з поверненням історичної назви.
Увага! «Одеське життя» підготувало для своїх читачів Повний список старих і нових назв вулиць Одеси (оновлено). Сподіваємося, він буде вам корисний.
Історична довідка. Хто винайшов перший паровоз
Найперший паровий «локомотив» винайшов Нікола Жозеф Кюньо, який у 1769 році у Франції побудував парову самохідну машину. Це був триколісний паровий тягач, призначений для перевезення артилерії. Розвивав швидкість близько 3–4 км/год, працював на парі, але був дуже важким і незручним та їздив звичайною ґрунтовою дорогою.
Перший паровоз на рейках з’явився пізніше, в Англії. Річард Тревітік у 1804 році побудував його. Він працював на шахтній залізниці, міг тягнути вагони з вантажем. Масовим паровоз зробив теж англієць — Джордж Стефенсон. У 1825 році він запустив першу громадську залізницю з паровозами. Його локомотиви стали основою для всієї подальшої залізничної техніки.
Чому провулок назвали Барвінковим?
В Одесі у 2023–2024 роках, зокрема в межах деколонізації, назву «Барвінковий», як і інші подібні рослинні нейтральні назви, використали для заміни старих радянських або російських топонімів, щоб надати вулицям українського звучання.
Барвінок — це традиційна українська рослина, яка символізує життя, вічне кохання і дівочу красу. Варіант «Барвінковий» був запропонований топонімічною комісією як частина серії етнічних рослинних назв (Калинова, Квіткова), пов’язаних з Україною.
Раніше ми розповідали про історію одного з найзнаковіших перейменувань вулиць Одеси: Якіра на Рабіна.
Також «Одеське життя» пояснювало, чому в Одесі провулок Матросова перейменували на Лобановського.
Читайте також: Рішення, що випередило декомунізацію: як вулиця Орджонікідзе в Одесі стала Розумовською
Валерій БОЯНЖУ, Херсон — Одеса
Редакція вивчила рішення Одеської міської ради №2072-VIII від 24 квітня 2024 року, де зазначено, що перейменування проводилися в межах закону про деколонізацію топонімії. Додатково були зіставлені сучасні цифрові карти міста та колишні адресні дані. Автор матеріалу також перевірив історичні джерела про Юхима і Мирона Черепанових, щоб відокремити шкільні міфи від підтверджених фактів.
