Ключові моменти:
- Внаслідок російських обстрілів в Одесі пошкоджено понад тисячу житлових будинків, серед них — об’єкти історичної забудови.
- Мешканці будинків-пам’яток змушені самі фінансувати ремонт — інколи по 80–100 тисяч гривень з квартири.
- Державні та муніципальні програми відновлення працюють повільно, а оформлення допомоги супроводжується бюрократичними труднощами.
- Якщо пошкоджені історичні будівлі залишаються без ремонту, старий ракушняк швидко руйнується від дощу й морозу.
Після російських атак на Одесу значна частина пошкоджених будинків досі чекає на повноцінне відновлення. За офіційними даними міської влади, за роки повномасштабної війни в місті пошкоджено або зруйновано понад тисячу житлових будинків, частина з них — об’єкти історичної забудови.
Щоб зрозуміти, як на практиці відбувається відбудова таких будівель, журналісти «Одеського життя» поспілкувалися з мешканцями одного з будинків у центрі міста, який постраждав від обстрілу, та з головою місцевого ОСББ Валерієм Матковським. За його словами, співвласники були змушені самостійно організувати розбір завалів, оплатити вивезення сміття та фактично взяти на себе відновлення пошкодженого даху.
Редакція також проаналізувала, як працюють державні й міжнародні програми допомоги — зокрема «єВідновлення» та програму підтримки ОСББ «ВідновиДІМ», що фінансується за участі ЄС та уряду України. Формально вони мають покривати витрати на ремонт дахів, фасадів, інженерних мереж і вікон.
Однак досвід мешканців показує, що отримати ці кошти швидко вдається не завжди. Через складні процедури погодження, особливо для будинків-пам’яток, люди іноді змушені самостійно збирати десятки тисяч гривень із квартири, щоб закрити дах і врятувати стару будівлю від подальшого руйнування.
Порятунок за 100 тисяч: коли мешканець стає будівельником
За чотири роки повномасштабної війни в результаті ворожих обстрілів в Одесі пошкоджено та зруйновано понад тисячу житлових будинків. Серед них в історичній забудові – чимало пам’яток історико-культурної спадщини. Здавалося б, такі будівлі повинні бути в зоні особливої уваги міської влади. Але, як показує сумний досвід, розраховувати на її підтримку одеситам, які ризикують залишитися без даху над головою, особливо не варто.
Відновлення житлових будинків в Одесі триває, запевняють у міськраді. Для цього залучаються кошти з міського бюджету та в межах муніципальної програми «Незламна Одеса».
Власники зруйнованих квартир і будинків можуть отримати компенсацію в рамках державної програми «єВідновлення» або житлові сертифікати для придбання нового житла. За даними Одеської міської військової адміністрації, такі виплати отримали понад 1300 родин в місті.
Водночас, незважаючи на бадьорі звіти, ситуація з відновленням будинків в Одесі не така райдужна, як заявляють чиновники. Наприклад, мій добрий знайомий, чия квартира на Черьомушках була зруйнована після недавнього «прильоту», зібрав 50 000 гривень та взявся відновлювати своє житло самостійно. Хоча подав до райадміністрації всі необхідні для отримання компенсації документи і фото. Вже давно не секрет, що допомоги від влади можна чекати роками. Особливо якщо пошкоджена будівля є пам’яткою історико-культурної спадщини. Відновити такі споруди за спрощеною процедурою стало можливим зовсім недавно. І, щоб остаточно не втратити дах над головою, рятувати свій будинок мешканцям доводиться самим.
Хто в Одесі відповідає за будинок-пам’ятник?
У будинок по вулиці Пироговській, 3 «прилетіло» влітку минулого року. Будівля належить до пам’яток культурної спадщини місцевого значення. Але займатися її відновленням влада не поспішала.
– У місті є програма, яка працює на початковому етапі. Людям компенсують фінансові витрати на відновлення вікон і вхідних дверей. І це, безумовно, правильно. А ось будинком мені доводиться займатися самому, – розповідає голова створеного тут ОСББ, екс-заступник міського голови з питань ЖКГ Валерій Матковський. – Звертати на наш будинок увагу почали тільки під моїм, м’яко кажучи, впливом – з огляду на те, що я багато років пропрацював у цій системі.
Після «прильоту» розбирати завали люди вийшли самостійно. Самі оплачували вивезення сміття. Щоправда, допомогли мешканці, які мали таку можливість. За словами Валерія Дмитровича, вивезли тоді понад 140 так званих човнів.
– Цим мала займатися міська влада. Але ніхто і пальцем не поворухнув, – наголошує Валерій Дмитрович. – Ми написали офіційного листа до Управління культурної спадщини міськради – нуль емоцій. Написали губернатору – той самий результат. Я з ними два тижні лаявся, поки створили комісію, приїхали подивитися руйнування. Треба було офіційно зареєструвати наш будинок як пошкоджений об’єкт.
Пастка для пам’яток: чому статус будівлі заважає відновленню
Була надія, що місто хоча б профінансує роботи, пов’язані з розбиранням аварійної частини будинку. Але й це не було зроблено. Правда, вдалося отримати дозвіл на проведення робіт в обласному управлінні. Відповідно до закону України «Про охорону культурної спадщини», будь-які роботи на пам’ятках історії та культури проводяться тільки за наявності письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
Був замовлений проект відновлення будівлі. Заплатити за нього співвласникам довелося 49 000 гривень.
– Ми повністю відновили чотири парадні, які залишилися взагалі без даху. Зносилося все до нуля – з’явилися нова кроквяна конструкція, балки, перекриття, металочерепиця. Кожна сім’я скидалася по 80-100 тисяч гривень – щоб взимку будинок не постраждав від снігу та дощу. Врятували частину ще однієї парадної. Інша частина згоріла, тому що МНСники приїхали через півтори години. Води немає, рукави течуть через кожен метр – вода бризкає усюди, крім того місця, де потрібно гасити, – згадує Валерій Матковський. – Якщо протягом літа не вжити заходів, щоб цю парадну відновити – зміцнити хоча б несучі стіни, то я не виключаю можливості, що наступної зими відбудеться подальше обвалення. Цей під’їзд «потягне» за собою ще два.
Автономія всупереч системі: насоси, акумулятори та відеоспостереження
Електропостачання, водопостачання мешканці відновили теж самостійно. Ніхто їм у цьому не допомагав. В ОСББ своя система життєзабезпечення. На міські мережі й раніше надії було мало, а в умовах війни – і подавно.
– Кілька років тому ми побудували власну насосну станцію, незалежну від міста, із запасом у шість тонн води. Встановили систему безперебійного живлення, – розповідає Валерій Матковський. – У нас двір – закритий колодязь. Ми поставили акумулятори, які, коли є світло, заряджаються, а коли світла немає – забезпечують систему відеоспостереження, доступ до парадних, насосну станцію. І коли все місто сидить без світла, у нас у дворі та в парадних освітлення є цілодобово. На сьогоднішній день вся наша система працює.
Як «ВідновиДІМ» одеському ОСББ допомагає
Співвласники спробували взяти участь у державній програмі «ВідновиДІМ», яка має допомагати ОСББ у відбудові пошкоджених будинків. Фінансується вона коштом ЄС та Уряду України.
Фінансування надається на витрати, пов’язані з виконанням наступних видів робіт:
- заміна або ремонт пошкоджених блоків вікон, балконних і зовнішніх дверей;
- ремонт пошкоджень фасадів будівлі;
- ремонт пошкоджень покриття будівлі;
- ремонт пошкодженого обладнання дахових котелень та інженерних мереж.
Отримані кошти можуть бути використані як для здійснення відповідних будівельних робіт, так і для придбання матеріалів та обладнання, необхідних для виконання таких робіт.
– Але виявилося, що скористатися цією програмою – дуже проблематично, – пояснює Валерій Матковський. – Документи, які ми їм надіслали, двічі «відфутболили» з явно вигаданих причин. Провели з ними три відеоконференції. Остання розмова вийшла доволі жорсткою. Поки що відклали переговори.
«ВідновиДІМ» чи «ВідфутбольДІМ»: де застрягли державні гроші?
В результаті одесити з’ясували, що отримати фінансову допомогу від держави менш реально, ніж будматеріали від громадської організації.
– Дякуємо громадській організації «Десяте квітня» – на перший раз привезли нам шість фур будматеріалів. Потім їхні представники до нас двічі приїжджали. Контролювали, щоб все, що вони дають, використовувалося не у когось на дачі, а безпосередньо для двору, – згадує Валерій Матковський. – Тому й надіслали нещодавно ще шість машин. Зараз погода більш-менш налагодилася і будівельники вийшли продовжувати роботи на п’ятій парадній.
Водночас ОСББ знов починає готувати документи для отримання допомоги за програмою «ВідновиДІМ».
– Наш будинок складається з 12 парадних. На багатьох пошкоджено дах. Побиті металочерепиця, шифер під час дощів підтікають. Під час зливи минулої осені, коли загинули люди, все було залито з четвертого до першого поверху. Наприклад, у мене в парадній на першому поверсі стояло сім сантиметрів води, – згадує голова ОСББ. – Тому сьогодні ми намагаємося за програмою отримати гроші на те, щоб люди могли хоча б щось зробити зі стелями. Вікна-то всі встановили, але квартири пошкоджені, причому, істотно.
Байдужість влади та мокнучий ракушняк
Відновленням будинків повинні займатися не їх мешканці, переконаний Валерій Матковський. Це обов’язок або районної адміністрації, або Управління житлово-комунального господарства.
– Я розумію, що сьогодні це непросто – руйнувань дуже багато. Якщо не щодня, то через день комусь «прилітає». І сьогодні, я думаю, що з подібними проблемами стикаються не тільки мешканці нашого будинку, але й всіх, де були серйозні «прильоти», – вважає Валерій Дмитрович. – Ось в будинку на розі Прохоровської ніхто нічого не робить. Конструкція відкрита стоїть. А це – біда. Особливо для старих будівель, де «ракушка». Сніг, дощ. Ракушняк набирає вологу та починає просто сипатися. І, на жаль, влада цього не те що не розуміє – їй байдуже. Тому ці невирішені проблеми будуть накопичуватися, як сніжний ком.
Отже на сьогодні порятунок будинків-пам’яток історії та архітектури в Одесі майже повністю залежить від ініціативи та фінансових можливостей їх співвласників. Втім, схоже, так само, як і відновлення зруйнованих квартир у «хрущовках». Питання тільки, чи всі мешканці зможуть «скинутися» по 50 000 – 100 000 гривень?
Раніше «Одеське життя» писало, розбиралося в причинах, чому в Одесі не відновлюють зруйноване житло.
Також ми розповідали, що Одеса не використала понад 100 млн грн, виділених на відновлення будинків, що до цього призвело.
Читайте також: Карта шрамів Одеси: 4 роки великої війни в цифрах, руїнах та людських долях
