Ключові моменти:
- Наприкінці грудня соняшникова олія забруднила до 25 км узбережжя.
- Видимі плями зникли швидко, але загроза для екосистеми лишилася.
- Близько 2000 морських птахів загинуло.
- Найбільше постраждали пірникози — водні хижаки, непристосовані до неволі.
- Олієва плівка блокує кисень і газообмін, вбиваючи планктон.
- Олія осіла на дні на 140 км — потрібні дослідження для повної картини.
Як соняшникова олія вбивала птахів біля Одеси
Через російські атаки по портовим об’єктам, у Чорне море вилилася соняшникова олія, яка забруднила берегову лінію Одеси до 25 км. Додамо, що через кілька днів видимі забруднення зникли з більшості пляжів. Проте екологи попереджають: очищення поверхні не скасовує загрозу для морської флори та фауни.
За словами еколога Владислава Балінського, екологічні наслідки проявилися одразу. Адже узбережжя Одеської області було встелено тілами мертвих морських птахів, а волонтери цілодобово рятували тих, хто ще був живий. Експерт додає, що багато птахів загинули в морі чи після контакту з олією та морозів. Проте це лише “верхівка айсберга”.
Владислав Балінський зазначає, що близько двох тисяч птахів загинуло. Водночас волонтерам вдалося зібрати близько 400 птахів. Щоправда, більша частина з тих 400 птахів, на жаль, теж загинула. Еколог додає, що саме олія є значно складнішим забруднювачем для птахів, ніж мазут чи нафта.
Варто зазначити, що соняшникова олія здається нешкідливою, але в морі під холодом та сонцем вона густішає, стає липкою і руйнує пір’я птахів, блокуючи терморегуляцію. Навіть після очищення вона не зникає повністю.
Прихована небезпека для Чорного моря
Балінський зауважив, що найбільше постраждали пірникози — водоплавні птахи, які не виходять на сушу, з анатомією для пірнання. У неволі вони швидко слабшають через незручне утримання та хижий раціон.
Також експерт підкреслив, що олієва плівка блокує газообмін на поверхні, де живе планктон — основа харчового ланцюга. Відповідно гине планктон — страждають мальки, риба, птахи та хижаки. Баланс порушується надовго, навіть якщо поверхня чиста.
Щоправда, за словами Балінського, напрямок вітру швидко змінився, і те, що було замкнене в Одеській затоці, винесло у відкрите море. Відповідно більша частина забруднення взагалі не потрапила в саму затоку. Проте, на жаль, загроза лишилася: олія осіла на дні на 140 км узбережжя, створюючи тривалі осередки забруднення без досліджень.
Еколог додає, що наслідки стосуються не тільки Одеської затоки, а всієї 140-кілометрової ділянки узбережжя. Лише повні дослідження покажуть повну картину.
Також читайте: Порти під вогнем: як і чим Росія руйнує логістику Одеської області.
