Ключові моменти:
- Понад 272 тис. га морських заповідних акваторій окуповано, ще близько 460 тис. га під впливом бойових дій.
- Найбільші втрати зазнали території біля острова Зміїний та у Дунайському біосферному заповіднику.
- Обмеження доступу до моря сприяло відновленню популяцій осетрових.
Вплив війни на природоохоронні території Чорного моря
За даними вчених Національна академія наук України, війна суттєво змінила екологічну ситуацію у Чорному морі. Про це повідомив доктор біологічних наук Віктор Демченко, заступник директора з наукової роботи Інституту морської біології НАН України.
Нині понад 272 тисячі гектарів морських природоохоронних акваторій перебувають в окупації. Ще приблизно 460 тисяч гектарів зазнають прямого впливу бойових дій.
Україна залишається одним із лідерів серед країн Чорноморського регіону за площею морських заповідних територій. Найцінніші з них розташовані в північно-західній частині Чорного моря — це НВП «Джарилгацький», Кінбурнська коса, «Білобережжя Святослава», а також філофорне поле Зернова — найбільша зона країни, що охороняється.
Екологічні збитки: забруднення та руйнування
За оцінками фахівців, через війну змінилися режими охорони територій, посилилося неконтрольоване використання ресурсів та забруднення акваторій.
Серйозні втрати зафіксовано у районі острова Зміїний. У Дунайський біосферний заповідник регулярно виявляють нафтові плями та випадки затоплення суден. Одна з пожеж після атаки безпілотника 2 січня, за даними екоінспекції, завдала збитків приблизно на 130 млрд гривень.
Читайте також: На узбережжі Одещини знайшли птахів у мазуті: сліди катастрофи з Керчі?
Несподіваний ефект: відновлення осетрових
При цьому вчені наголошують і на позитивних змінах. Через обмежений доступ до моря зменшився антропогенний тиск, тобто вплив людини на екосистему.
В результаті почали відновлюватися популяції осетрових риб — білуги, осетра та севрюги. Їх знову фіксують навіть у районах Запоріжжя та біля Хортиці.
Фахівці наголошують: після закінчення війни Україні потрібно буде оновити Морську природоохоронну стратегію, розробити нові програми відновлення екосистем та створити сучасну систему оцінки екологічних збитків. Частина діючих методик не переглядалася з 1986 року.
