Ринок – він скрізь ринок. Але тільки не Привоз. Ось, справді, місце цікаве. Якщо дуже узагальнити, то, мабуть, так: якщо щось не дуже, або дуже не дуже, і навіть якщо вам зовсім не треба нічого купувати, приходьте сюди. У будь-яку погоду навіть таку затривало-засніжену, як у ці січневі дні.
Тут завжди своя атмосфера. Тут завжди можна відшукати арт-об’єкт, який виникає і на злобу дня, і просто шоб ви таки посміхнулися.
Ну от, наприклад, майстер по ключах (назвали його при мені саме так!) так прикрасив свою майстерню на свіжому повітрі, що дух захоплює. Навіть встановив радянський старий телефон, на якому значиться: «Для скарг». Решта атрибутів давно минулої епохи – вивішені (саме вивішені) тут же: стара валіза, рахівниця, частини м’ясорубки. Загалом, міні-філія якогось місцевого музею.
Сніг падає? Так, падає сніг, то й що? Навіть продавці вивішеного одягу не засмучуються. Змітають щіточкою сніжок із курток-спортивних костюмів, заодно свій товар активно рекламують. І вже здається, що навіть манекени тут мають свій настрій і обмінюються думками.
Хтось задрімав у закутку. Закуток на Привоз завжди знайдеться, ну хіба що не продумали тут місця для «кави попити». Сніг не сніг, а їсти хочеться завжди, ось і асортимент завжди найвишуканіший, нехай навіть погода підводить. Воно ж коли холодно, це ж не по-одеськи.
Тут практично завжди все відчинено, і тут на вас чекають. І тут вам так запропонують свій товар, що слинки потечуть самі собою, нехай навіть, повторюся, ви прийшли «просто так».
Просто так на Привозі ніколи не буває. Вам не дуже добре? Ну, так хоч музику послухайте, вона тут практично поряд з кожним продавцем увімкнена. Навіщо музика? А щоби була. Ну, або, як зазначила одна продавщиця, «так тепліше». Не бачите логіки? Тоді просто слухайте музику.
А ось рибні лави Привозу помітно спорожніли. Як ми розповідали, скоро їх тут не буде.
Але і це не привід для переживань. Самі поміркуйте:
– А де риба? – запитала одеситка, яка явно не в курсі майбутніх перетворень на Привозі.
– А ви грибочки у мене купите! Чудові грибочки! Задоволені залишитеся, – тут же була відповідь від жінки, яка торгувала сухими грибами.
І що ви думаєте? Одеситка одразу забула про рибу і почала прицінюватися до грибів. Ви – на Привозі. Він у нас поза погодою – що у прямому розумінні, що у переносному.
Інші січневі фоторепортажі «Одеського життя»:
- Січень по-одеськи: засніжений тихий центр ;
- Січень по-одеськи: похмуро-святкове післяноворіччя ;
- Январь по-одесски: новогодняя Молдаванка .
Фото авторки
