Що пише світова преса про війну в Україні: 13 травня

Великобританія

«Guardian» розповідає історію про чоловіка який 140 миль зі своїм собакою Жу-Жу крокував до свободи. Він мав на меті стати людиною-невидимкою, каже 61-річний Ігор Пєдін. Це полягало в тому, щоб дрейфувати зі своєю маленькою сумкою з припасами та собакою, дев’ятирічним дворним тер’єром Чжу-Жу, крізь пекельний ландшафт обложеного портового міста Маріуполя. у безплідні райони окупованих Росією територій і до відносної безпеки підконтрольного українцям міста Запоріжжя – всього за 140 миль пішки.

Це було еквівалентно ходьбі від Лондона до Шеффілда, але через війну, небачену за своїми масштабами в Європі з 1945 року. Назустріч зустрічним колонам танків, бронетехніки та нервових, щасливих російських солдатів; це означало обійти міни та перетинати зруйновані мости з його собакою та багажем, де неправильний крок призвів до падіння на вірну смерть. Педин, колишній корабельний кухар, не виявився невидимим, зізнається він, розповідаючи про свою історію в безпеці столиці України, Києва. Насправді його подвиг виявився настільки дивовижним, що однієї ночі російські солдати на одному з численних блокпостів, повз яких він пройшов, зібралися, щоб почути його історію, запхавши сигарети йому в кишені для подальшої подорожі та бажаю йому удачі.

Лорд Фрост, людина, яка вела переговори щодо угоди про Brexit, пише в «Daily Telegraph», що прем’єр-міністр Борис Джонсон має продемонструвати те саме лідерство, яке він продемонстрував у війні в Україні, розірвавши Північноірландський протокол. Він каже, що Угода Страсної п’ятниці*, яка підтримувала мир у країні з 1998 року, тепер перебуває «на життєзабезпеченні» через прикордонні перевірки між Північною Ірландією та Великобританією.

*Білфастська угода, вона ж Угода Страсної п’ятниці. Угода про політичне врегулювання конфлікту в Північній Ірландії, що передбачала створення автономних органів влади, також було запропоновано низку інших заходів щодо політичних та конституційних аспектів північноірландського конфлікту.

На першій сторінці «Metro» є серія кадрів з відео, на якому російські солдати ціляться з гвинтівок у двох українських мирних жителів, які потім падають на землю — один мертвий, другий — також вмирає, пояснює газета. У ньому йдеться, що відеозапис вбивства є найяскравішим свідченням військових злочинів Росії, і додається, що це злочин є одним з 10 000 злочинів, розслідуваних київською владою.

Європа

Австрія. Газета «Der Standart» вийшла з колонками: «Орбан хоче виграти на нафтовому ембарго ЄС»

До Європи з Росії надходить менше газу

Угорщина продовжує виступати проти запланованого ЄС нафтового ембарго проти Росії. Прем’єр-міністр Віктор Орбан загрожує накласти вето на цей крок, оскільки скорочення постачань російської нафти вдарить по економіці Угорщини як ядерна бомба. Зважаючи на все, Орбан хоче купити схвалення за високою ціною.За даними російського “Газпрому”, транзит газу через Україну в четвер скоротився на третину. Крім того, газ не можна експортувати через Польщу трубопроводом Ямал-Європа.

«Фінляндія хоче швидше вступити до НАТО»

Москва сприймає це як єдине ціле «Певної загрози». Кремль назвав бажання Фінляндії вступити до НАТО “певною загрозою”. Росія відреагує на це “симетрично”, заявив у четвер офіційний представник Дмитро Пєсков. Президент Фінляндії та прем’єр-міністр раніше висловився за приєднання до військового пакту. Швеція також, ймовірно, зробить той самий крок у найближчому майбутньому.

У Німеччині федеральний канцлер Олаф Шольц працює над покращенням інформування про війну в Україні. «Kleine Zeitung» – анонс статті «Українська криза була великою темою на Конгресі УЄФА у Відні, але деякі питання залишилися без відповіді».

«Kleine Zeitung» – «ПОРОЖНЕ ХРАНІЛІЩЕ ГАЗПРОМУ». Австрія загрожує захопленням. Одне з найбільших у Європі газосховищ знаходиться недалеко від Зальцбурга, хоча і експлуатується «Газпромом», але нині повністю порожнє. Канцлер Карл Нехаммер готовий поставити хрест на власність російської компанії.

Бельгія. «Der Morgen» – «195 мільярдів, щоб позбутися російського газу».

Згідно з проектом плану, який ЄС представить наступного тижня, Союз хоче виділити 195 мільярдів євро, щоб обійтися без російського газу. Також необхідно заощадити 13 відсотків енергії.

У проекті плану RePowerEU, який Європейська комісія представить у середу, говориться, що Європейський Союз має виділити 195 мільярдів євро на компенсацію втрат російської енергії. Крім того, до 2030 року європейське енергоспоживання має скоротитися на 13 відсотків у порівнянні з 9 відсотками в попередніх планах. За оцінками Комісії, Європейський Союз може заощадити на енергії майже 94 млрд євро.

Гроші на ці плани надходять здебільшого з існуючого бюджету ЄС.

У березні лідери європейських урядів вирішили, що Європа повинна якомога швидше зменшити свою залежність від російської енергетики. Вони попросили Комісію розробити для цього план. «Настав час зменшити стратегічну енергетичну залежність Європи», – пише Комісія у своєму проекті плану.

Це скорочення має відповідати кліматичній політиці ЄС. Саме тому Комісія хоче, щоб Європа швидше перейшла на відновлювані джерела енергії. Вона хоче, щоб до 2030 року країни-члени ЄС використовували відновлювані джерела енергії на 45 відсотків замість 40 відсотків, зазначених у попередніх планах.

До 2028 року потужності сонячної енергії мають подвоїтися. “Швидкість зараз важливіша, ніж будь-коли”, – пише Комісія. Тому вона хоче спростити видачу дозволів на проекти з відновлюваної енергії. «Повільні та складні процедури видачі дозволів є критичною перешкодою для розв’язання революції у відновлюваній енергетиці», – пише Комісія в проекті.

Для отримання дозволу на вітроенергетичний проект може знадобитися дев’ять років, на проект сонячної енергії – чотири з половиною. Зараз Комісія пропонує державам-членам призначити спеціальні зони, де дозволи можуть бути видані швидко, на основі «переважних суспільних інтересів». Комісія хоче, щоб ЄС активізував свої зусилля на всіх фронтах, щоб компенсувати втрату російської енергії. Наприклад, пропонується спільна закупівля скрапленого газу (СПГ) через платформу, в якій також можуть брати участь Україна, Молдова, Грузія та країни Західних Балкан. ЄС також хоче збільшити стале виробництво біомаси, а також виробництво та імпорт водню.

Гроші, виділені на план RePowerEU, можна частково використати на допомогу країнам, які сильно залежать від російської енергетики, таким як Угорщина, Словаччина та Чехія. Зокрема, Угорщина рішуче виступає проти пропозицій Єврокомісії щодо бойкоту російської нафти. За словами прем’єр-міністра Орбана, у нинішньому вигляді вони є «ядерною бомбою» для економіки Угорщини. У середу уряд Угорщини оголосив, що хоче не допустити бойкоту всієї російської нафти, яка постачається нафтопроводом. Це неприйнятно для більшості інших країн ЄС, оскільки це знищить бойкот.

«POLITIKEN» – «Як 78 днів війни змінили наш світ»

Прагнення Фінляндії до повноправного членства в НАТО знаменує революцію в обороні Північних країн.

Є дні та дати, які врізаються у нашу пам’ять. Дні та дати, які різко змінюють наше сприйняття світу. Дні та дати, які виявляються вирішальними для нашого сьогодення та найближчого майбутнього.

Таким днем ​​буде четвер, 24 лютого 2022 року, дата вторгнення Росії в Україну. Ймовірно, ми відчували це, коли Європа була кинута у найсерйознішу війну з часів Другої світової війни. Але в четвер – на 78-й день російського вторгнення – він був висічений у камені, коли президент Фінляндії Саулі Ніїністе і прем’єр-міністр Данії, соціал-демократ Санна Марін, зробили кроки до швидкої подачі заявки на членство Данії в НАТО: «Ми сподіваємося , що кроки, які необхідно зробити на національному рівні, будуть зроблені швидко найближчими днями», – заявили вони разом.

Це може звучати не так пафосно. Але у рішенні закладено насіння скандинавської оборонної революції, в якій Швеція, незабаром піде за Фінляндією. Йдеться про усунення тектонічних вузлів світоустрою 21 століття. Це те, що змінить баланс сил і рівень напруженості в Балтійському морі та навколо нього, в безпосередній близькості від Данії.

Зміна настроїв Фінляндії Для Фінляндії членство в НАТО означатиме історичне протистояння принципу обережності, який регулював відносини з колишнім Радянським Союзом та Росією з часів Другої світової війни.

Протягом десятиліть люди танцювали великі політичні танці, щоб у Радянського Союзу, ядерною державою якого була Росія, не було спокуси включити їх до складу Радянського Союзу нарівні з країнами Балтії.

Після закінчення холодної війни Фінляндія відчула себе вільніше і стала членом ЄС. Але аж до російського вторгнення в Україну питання про членство в НАТО ніколи не стояло на порядку денному.

Але вторгнення Росії в Україну нагадало людям, як вони були захоплені Радянським Союзом сталінської епохи під час Другої світової війни. А з недавніми попередженнями Росії для тих, хто прагнути до членства в НАТО, люди лише згадали про унізильне ставлення путінського режиму до їхнього суверенітету. Таким чином, прагнення до членства в НАТО вибухнуло і, згідно з опитуваннями громадської думки, тепер має підтримку 76 відсотків.

Президент Ніїністе наводить п’ять причин зміни настроїв:

(1) Під час вторгнення Росія та президент Путін продемонстрували готовність йти на ризик, на який мало хто очікував, навіть після анексії українського Кримського півострова у 2014 році.

(2) Росія вторгнення показало здатність швидко мобілізувати 100 000 осіб, що впливає на бажану картину загрози.

(3) Путінський режим із його диявольською грою на застосуванні ядерної зброї посилив свою ненадійність.

(4) Масовими вбивствами у таких українських містах, як Бутя, Кремль порушив закон війни.

(5) І, нарешті, ООН продемонструвала своє безсилля як миротворця у світовому порядку нашого часу, особливо стосовно великих держав, що мають, як і Росія, право вето в Раді Безпеки.

Постає питання: невже президент Путін справді думав, що все це буде без наслідків?

Якщо Швеція, піде за Фінляндією, вона матиме ще один історичний вимір: вона порве з більш ніж 200-річною шведською політикою нейтралітету. Але дві країни мають спільну спільну долю. Фінляндія була частиною Швеції до 1809, але після шведсько-російської війни була включена до складу Російської царської імперії як автономне Велике князівство до комуністичної революції в Росії в 1917 році.

Тепер у нас є уявлення про скандинавську оборонну революцію, в порівнянні з якою останні 77 днів виглядають як російська страшилка. Тобто. своїм вторгненням в Україну путінський режим хотів покласти край новим розширенням НАТО, але тепер отримає набагато більш потужне розширення НАТО. Аж до кордону із Росією.

Україна мимохідь ще більше наблизилася до Заходу. І Німеччина спровокувала прорив, який може бути повільним, але який, проте, знаменує собою зіткнення з колишнім німецьким миролюбством та зіткнення із залежністю від російського газу.

Російська війна привела світ зовсім на інше місце, ніж уявляв Володимир Путін.

Франція. «20 Minutes» «Україна переможно співає»

Україна є одним із фаворитів Євробачення, фінал якого відбудеться в суботу ввечері в Турині. Навіть якщо країна, захоплена Росією, не виграє змагання, вона вже здобула перемогу в серцях і розумах.

Италия. La Stampa главное заглавие на фото: ” Мариуполь на последнем рубеже”

• “Европейская оборона, вот план”
• Комиссия: Общая центральная закупка оружия.
• Драги: “Байден звонит Путину”
• Финляндия в Атлантическом альянсе, а из Москвы раздаются ядерные угрозы. Зеленский: “Мы ведем переговоры, но Крым я не отдам”
• «Насколько Америка не боится атомной бомбы».
• «Хельсинки, НАТО и безопасность ЕС».

Італія. La Stampa головний заголовок на фото: ” Маріуполь на останньому рубежі”

• “Європейська оборона, ось план”
• Комісія: Загальна центральна закупівля зброї.
• Драгі: “Байден дзвонить Путіну”
• Фінляндія в Атлантичному альянсі, а з Москви лунають ядерні загрози. Зеленський: “Ми ведемо переговори, але Крим я не віддам”
• «Наскільки Америка не боїться атомної бомби».
• «Гельсінкі, НАТО та безпека ЄС».

“Секретні переговори” – головний заголовок» La Repubblica.

• «Контакти йдуть між українськими та російськими генералами для підтримки зв’язку.
• Драги: «Я попросив Байдена зателефонувати до Путіна».
• Зеленський: ми можемо подолати. Інтерв’ю з міністром закордонних справ Кулебой: саме поле бою визначає перебіг переговорів
• «Фінляндія: швидкий вступ до НАТО. Москва: відключимо вам газ».
• «Вибір Гельсінкі змінює Європу»

Нідерланди. «de Volkskrant» – «Втрата російського газу коштуватиме ЄС 195 млрд»

Польща. «Rzeczpospolita» – «Третя поразка Путіна». Про вступ Фінляндії та Швеції до НАТО

Швейцарія. «Tages-Anzeiger». Заголовок: «Швейцарія повідомляє, що не може експропріювати багатство у росіян»

Санкції в Швейцарія перебуває під сильним міжнародним тиском та увагою. Країна як ключовий центр торгівлі російськими сировинними товарами та як банківський центр, користується популярністю у російських мільярдерів. Тому у парламентській ініціативі вимагають, щоб заморожені мільярди у олігархів, близьких до Путіна, були конфісковані та використані для відновлення України. Проте експерти не виправдовують очікування: правових підстав для такого кроку не існує, і створити їх не так просто.

«Емоційно у мене також є проблеми із цим усвідомленням. Але за жодних обставин не можна підривати верховенство права», — каже Грета Феннер, директор Базельського інституту управління. “Без фактичної процедури експропріації це не працює”, – каже професор права з Берна Томас Коттьє. Але для цього швейцарська судова система має довести, що олігархи діяли незаконно.

Учора федеральний уряд уточнив, коли юристи також мають повідомляти про активи, які перебувають під санкціями. В принципі, юристи повинні стежити за тим, щоб вони не сприяли порушенню положень про санкції.

«BLICK» – «Провідний експерт вимагає поставок зброї зі Швейцарії»

Голова Мюнхенської конференції з безпеки Крістоф Хойсген в інтерв’ю про війну в Україні.

Швеція. «EXPRESSEN»  – «ПУТІН МОЖЕ ВИНИТИ ТІЛЬКЕ СЕБЕ»

Німеччина. Газета «FAZ». Головний матеріал: «Фінляндія хоче стати членом НАТО»

• Столтенберг оголошує про якнайшвидший розгляд
• Кремль говорить про ворожий крок

Стаття: «Хабек вважає, що постачання газу йде нормально»

• Наслідки російських санкцій «компенсовані»
• ЄС планує суворіші цілі

КОЛОНКА СПРАВА «НАТО замість нейтралітету»

Фіни заявили про себе, і шведи, ймовірно, відразу ж підуть за ними: НАТО, ймовірно, цього літа отримає двох нових членів, і ще кілька місяців тому на їх вступ робилися невеликі ставки. Але напад Путіна на Україну також вразив держави Північної Європи, які десятиліттями розраховували на нейтралітет настільки, що «фінляндизація» стала кращим захистом від атак Москви. Ця віра похитнулася, коли Путін завоював Крим. Напад на всю Україну тепер спонукає наших північних сусідів докорінно змінити курс у зовнішній політиці та безпеці, що навіть затьмарює поворотний момент Німеччини.

Заява фінів про наміри якнайшвидше прийняти в НАТО в черговий раз виставляє Путіна кривавим стратегом-дилетантом, який безнадійно прорахувався. Вторгненням в Україну він досяг прямо протилежного тому, чого нібито хотів: НАТО більш ніж будь-коли присутня на його порозі. Приєднання Фінляндії та Швеції, збройні сили яких вже давно беруть участь у маневрах із державами-членами НАТО, негайно посилює обороноздатність Альянсу і, отже, його стримуючу силу. Це стосується, зокрема, регіону Балтійського моря, який має велике значення не тільки для безпеки країн Балтії.

Загрози, які Москва використала для запобігання вступу Стокгольма і Гельсінкі до НАТО, зрештою виявилися контрпродуктивними. Не виключено, що Кремль супроводжуватиме процес прийому всілякими провокаціями і, звичайно, відомою пропагандою оточення. Але воно не може приховати правду: саме путінський войовничий імперіалізм тепер навіть дозволяє двом абсолютно нейтральним країнам тікати під захисну парасольку НАТО.

«Der Tagesspiegel» Фінляндія хоче вступити в НАТО, Кремль погрожує відплатою

Північні європейці просять «негайного» вступу / Росія розглядає вступ як загрозу і оголошує військову відповідь

Через загарбницьку війну Росії в Україні президент Фінляндії Саулі Нііністе та прем’єр-міністр Санна Марін у четвер висловилися за «негайний» вступ своєї країни до НАТО. “Членство в НАТО зміцнить безпеку Фінляндії”, – заявили вони. І країна зміцнить альянс в цілому.

Фінляндія була нейтральною по відношенню до НАТО протягом десятиліть, але останнім часом все більше і більше людей висловлювалися за приєднання до західного військового альянсу лише 20-30 відсотків. Фінляндія має 1300 км кордону з Росією. Рішення про вступ до НАТО також неминуче в сусідній Швеції. Очікується, що Швеція погодиться з рішенням фінів.

Росія «очевидно» розглядала можливе членство Фінляндії в НАТО як загрозу. “НАТО рухається в нашому напрямку”, – заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, повідомляє Інтерфакс. «Чергове розширення НАТО не зробить наш континент стабільнішим і безпечнішим». У заяві Міністерства закордонних справ йдеться: «Росія буде змушена реагувати належним чином — у військово-технічному та інших аспектах — щоб протидіяти небезпеці з з огляду на її національну безпеку». Глава держави Володимир Путін вже доручив посилити безпеку західного флангу Росії з огляду на діяльність НАТО. Пєсков звинуватив Фінляндію в недружніх кроках проти Росії в рамках ЄС. Москва також відреагує на це.

США

Газета «The New York Times». Підпис під фото: «Похорон 41-річного Максима Яковенка, загиблого в результаті обстрілу українського воїна, у четвер у Бучі на північний захід від Києва».

Колонка справа: «Фінляндія обіцяє вступити в НАТО»

Перехід Альянсу до розширення біля російського кордону несе загрози для Москви, це нова ознака прорахунку Путіна

Друга колонка справа: «Пожертвування консерваторам Великобританії були з російського рахунку»

ЛОНДОН — Один з найбільших донорів Консервативної партії Великобританії підозрюється в таємному перерахуванні сотень тисяч доларів партії з російського рахунку, згідно з даними банку, поданим до національного правоохоронного органу Великобританії.

Пожертвування в розмірі 630 225 доларів було здійснено в лютому 2018 року на ім’я Ехуда Шелега, багатого лондонського арт-дилера, який нещодавно був скарбником Консервативної партії. Гроші були частиною блискавичної кампанії зі збору коштів, яка допомогла прем’єр-міністру Борису Джонсону та його партії здобути впевнену перемогу на загальних виборах 2019 року.

Але документи, подані до влади минулого року та ознайомлені The New York Times, свідчать, що гроші були на російському рахунку тестя пана Шелега, Сергія Копитова, який колись був

старший політик у попередньому прокремлівському уряді України. Зараз він володіє нерухомістю та готельним бізнесом у Криму та Росії.

«Ми можемо простежити чітку лінію від цієї пожертви до її остаточного джерела», — написав Barclays Bank у повідомленні Національного агентства з боротьби зі злочинністю в січні 2021 року. Банк, який підтримував деякі рахунки, використані для операції, позначив пожертвування як підозру у відмиванні грошей, так і як потенційно незаконне пожертвування кампанії.

Адвокат пана Шелега визнав, що пан Шелег і його дружина отримали мільйони доларів від його тестя за тижні до пожертвування, але сказав, що це «цілком окремо» від внеску на кампанію.

«Los Angeles Times» – «Путін підтвердив претензії на схід України»

Росія посилює свої атаки, а лідери Фінляндії оголошують про намір приєднатися до НАТО. Лідери Фінляндії завдали йому удару, оголосивши про свою підтримку вступу до НАТО, президент Росії Володимир Путін підтвердив свою рішучість підтримувати владу Москви над Східною Україною, оскільки російські ракети обстрілювали цей район.

Путін у посланні, оприлюдненому Кремлем у четвер, запропонував свою підтримку Леоніду Пасечнику, голові проросійських сепаратистів у самопроголошеній Луганській Народній Республіці, що є частиною Донбасу на сході України.

«Я впевнений, що нашими спільними зусиллями ми захистимо незалежність, суверенітет і територіальну цілісність» Луганської республіки», — сказав Путін, коли його війна проти України розпочалася на 12-му тижні.

Послання російського лідера було підкріплено потоком російських авіаударів і артилерійських обстрілів уздовж східного фронту бою довжиною 300 миль, у тому числі на сталеливарному заводі, де залишається останній осередок українського військового опору в стратегічному південно-східному портовому місті Маріуполь.

Підготував Сергій ЧЕРНЯВСЬКИЙ