І сьогодні ми дізнаємося, як правильно відстоювати власні кордони, у чому різниця між самотністю та свободою, а також на яких умовах одеські жінки готові дозволити причалити новому залицяльнику.
– Цілечко Марківно, а шо це ви тут сидите?
– А ви шо хочете, шоб я тут лежала?
– Ну, я, звісно, перепрошую, але таки коли жінка лежить, то це, таки, прекрасно. Настільки прекрасно, шо художники це малюють.
– Художники пишуть.
– Значить, ви таки згодні, шо жінка, яка лежить, – це красиво.
– А знаєте, мені подобається хід ваших думок. А то мій Моня завжди вважав, шо місце жінки на кухні.
– А шо сталося з Монею? Чому в минулому часі?
– Не витримав Моня випробувань… ні кухнею, ні спальнею. Утік.
– То ви зараз точно… самотня?
– Не самотня! А вільна! Причому від усього. І від зайвих забобонів теж.
– Я перепрошую, таки я можу причалити?
– Ви!? Ви таки можете тільки спробувати. Я аби кому… борщ не варю.
Марина ГАРНИК
А ще ви можете дізнатися, чим пахне одеська кухня.
