І сьогодні ми знову зазирнемо в гості до одеситки Лари та її невгамовної свекрухи й дізнаємося, як небезпечно довіряти запис рецепта знаменитих «синеньких» жінці, яка щойно пригубила за здоров’я іменинниці, і чому дроби в Одесі треба поважати.
– Ларо, зізнавайся, ти в школі вчилася?
– Тааак… Починаааається.
– Не викручуйся від відповіді.
– Звісно вчилася.
– Значить, якщо вчилася, то читати-писАти вмієш?
– Мамо, ну шо ви в самому ділі, ну шо я вже накоїла?
– Якби накоїла, була б з тобою інша розмова. Значить, читати-писАти вмієш, а ось циферки рахувати вмієш?
– Я вже боюся шось казати.
– Оце де собака порилася! Боїшся, значить є за шо. Хто писАв рецепт у книжечку?
– Який рецепт?
– Який, який… Ніна мІні давала рецепт закуски із синеньких, від Ашота Гургенича, точніше не від нього, а від його племінниці.
До речі, раніше ми розповідали: як правильно приготувати ікру з синеньких
– І шо тама?
– Тама! Тама кошмарний кошмар і жахливий жах.
– Обаждііііть. Я пам’ятаю ці синенькі. Ми їх їли з шашликами, на Ніноччиному дні народження. Дуже смачні.
– Ага, када ми їх їли у виконанні Лейли, то вони були смачні, а када я їх зробила сама, то фігня така, шо вам і не снилося. Навіть Гриша відмовився після першої ложки. Навіть Цилін Марик, ця нахабна смугаста, хвостата сволота не став їсти.
– А я тут з якого боку?
– Так твоєю рукою написаний рецепт.
– Так я писала його після Гришиного «Хеннессі»!
– Нормальна жінка ні-ка-да не повинна втрачати самовладання.
– Так шо тама в рецепті такого страшного?
– Та, фігня… Одна рисочка!
– Шо із серії «стратити не можна помилувати»?
– Ні. 12! Дванадцять! Чайних ложок солі без гірки!
– Ну 12 і шо? А треба скільки?
– А треба пів чайної ложки! Пів! Половина! Одна друга! Пишеться як дріб! Одиничка в чисельнику, а двієчка в знаменнику.
А ще ви можете дізнатися: Сіль повертається: у Чорноморську нарешті запрацював завод із технологіями «Артемсолі»
– Так шо… Просто… Пересолили?
– Просто! Пересолили! Значить, ти таки не прониклася тяжкістю зробленого. Значить, для повного сприйняття всієї ситуації, зараз ти будеш цю красу… Доїдати.
– З хлібою?
– Ладно, хай буде з хлібою.
– А що, грам 100 наллєте?
– Наллю половину. Одну другу. Одиничка в чисельнику, а двієчка в знаменнику. Ти у мІні цю математику запам’ятаєш надовго.
Марина ГАРНИК
Вдалого та легкого понеділка, і нехай робочий тиждень пройде як по маслу!
