Щороку в березні настає час, коли приходить астрономічна весна, день почне збільшуватися, а ніч – зменшуватися. У 2024 році день весняного рівнодення настав у середу, 20 березня. “Одеське життя” розповідає про особливості, традиції та прикмети цього дня.
Через різницю між календарним і астрономічним роком весняне рівнодення не має фіксованої дати і щороку може зміщуватися на кілька годин. Цього року воно настало 20 березня о 05:07 за київським часом.
Сьогодні Сонце зійшло точно на сході й зайде точно на заході, і рівно 12 годин воно перебуватиме над горизонтом, згодом 12 – під горизонтом.
Що означає “весняне рівнодення”?
У день весняного рівнодення майже в усьому світі день стає рівним ночі, а Сонце, перебуваючи прямо над екватором, освітлює рівно половину двох півкуль земної кулі. “Офіційною” датою весняного рівнодення заведено вважати 21 березня, проте всупереч усталеній думці, це астрономічне явище не завжди відбувається саме в цей день.
Проміжок часу між весняним і осіннім рівноденням прийнятий для вимірювання часу і називається тропічним роком. У тропічному році трохи більше 365 днів, через що рівнодення припадає на різні дати, щороку зсуваючись вперед приблизно на шість годин. Наприклад, останнє весняне рівнодення 21 березня в цьому столітті сталося 2007 року.
Починаючи з дня весняного рівнодення, зміняться пори року в півкулях – у Південній настане астрономічна осінь, а в Північній – астрономічна весна, яка триватиме до літнього сонцестояння.
Світловий день почне збільшуватися, а ніч – зменшуватися.
Читайте також: Осіннє рівнодення: що потрібно зробити в цей день
Традиції на весняне рівнодення
День весняного рівнодення вселяв радість і надію не тільки в наших далеких предків, адже в цей день зима прощається з нами і передає “естафетну паличку” весні. Цей день відзначали практично всі народи світу – від майя до слов’ян. За повір’ями майя, цього дня до людей з піраміди спускався сонячний змій Кетцалкоатль, а друїди вважали, що з початком весни заново починається життя на землі.
Японці цього дня відзначали свято хіган – день пам’яті предків, а стародавні германці, щоб догодити богині весни Остарі, пекли булочки і фарбували яйця. А ось м’ясо цього дня їсти заборонялося.
Відзначали цей день і слов’яни. Вони пекли млинці, влаштовували ярмарки та ігрища. Вважалося, що тих, хто переміг в іграх, природа весь рік захищатиме від злих сил. Вечорами на вулицях палили багаття, і що вищим і яскравішим було полум’я, то щасливішим і багатшим обіцяло бути життя.
Поради на день весняного рівнодення беруть свій початок із давніх часів. У цей день потрібно:
- цього дня не радять лягати спати надто пізно, інакше бід не минути;
- зробити в будинку прибирання, викинути мотлох;
- принести вербу, що розпустилася, і “зігнати” нею з дому все старе і негативне;
- залишити в будинку кілька гілочок верби – щоб захистити його і домочадців віднечистої сили, а також від неприємностей і печалі;
- помиритися з тим, із ким були у сварці;
- закоханим потрібно обов’язково побачитися в цей день і побути разом, щоб почуття довго не згасали;
- також існує традиція загадувати бажання, цього дня воно обов’язково збудеться.
Прикмети на день весняного рівнодення
- Прилетіли журавлі 20 березня – весна буде пізньою.
- З дахів капає – буде родючий рік.
- Уже прилетіли з теплих країв птахи, добре вродить хліб.
- Якщо до вечора похолодало – чекайте заморозків.
- Мороз у день весняного рівнодення означає, що ще сорок днів буде така погода.