Ключові моменти:
- Валерій Феденков служив номером обслуги у мінометному взводі 3-го батальйону морської піхоти.
- До повномасштабної війни він працював будівельником в Ізмаїлі та Одесі, був майстром на всі руки.
- Захисник пройшов шлях від сапера до мінометника, воював на складних ділянках фронту та мав статус учасника бойових дій.
- Воїн загинув поблизу населеного пункту Добропілля Покровського району, до останнього залишаючись вірним присязі.
Як повідомляє Ізмаїльська районна державна адміністрація, захищаючи свободу та незалежність України, загинув місцевий житель – матрос Валерій Валерійович Феденков.
Валерій народився та виріс в Ізмаїлі. Після школи здобув професію кухаря в училищі №38, однак більшу частину життя присвятив будівельній справі. Його знали як працьовиту та відповідальну людину, чиї руки допомагали зводити будівлі в Ізмаїлі та Одесі. У вільний час Валерій захоплювався риболовлею та завжди був опорою для своєї родини.
Читайте також: Два загадкові дзвінки від зниклого безвісти: як родина «Манула» з Одещини продовжує його пошуки
З початком повномасштабного вторгнення росії Валерій Феденков став на захист Батьківщини. Спочатку він опановував професію сапера, а згодом перевівся до мінометного підрозділу морської піхоти. Служив у гарячих точках бойового протистояння з російськими окупантами, брав безпосередню участь у бойових діях, мав статус УБД.
«Навіть у найважчі моменти залишався відданим побратимам і Батьківщині. Приїздив у відпустку, щоб провести в останню путь матір… Сподівався, що після Перемоги повернеться в батьківський дім, аби облаштувати його та будувати власне щастя», – розповіли в Ізмаїльській РДА.
Свій останній бій матрос Валерій Феденков прийняв у районі населеного пункту Добропілля Покровського району. Він до кінця виконав свій військовий обов’язок, віддавши життя за мирне майбутнє України.
Валерія Феденкова поховають у рідному Ізмаїлі на Алеї Слави Нового кладовища.
