Доброго ранку, безжурні одесити! Незважаючи на тимчасові труднощі, тримаємось і не сумуємо? Віримо у нашу Перемогу? Допомагаємо нашим захисникам? Молодці, то тримати!
А молодцям що належить? Ну, як мінімум, шоколадка. І побажаємо ми вам сьогодні … не багато не мало, а життя в шоколаді, причому у всіх сенсах!
І, як завжди, тримайте анекдот:
Пообіцяв дідусь Мойша купити онуку шоколадку. Приходить додому. Онук:
– Діду, ти купив шоколадку? Мойша:
– Ні, онуче, сьогодні не було часу. На другий день приходить.
– Діду, ти купив шоколадку?
– Ні, онучок, магазин був закритий. Наступного дня приходить.
– Діду, ти купив шоколадку?
– Не було шоколаду. Тільки чупа-чупси.
– Так хоча б чупа-чупс купив би.
– Запам’ятай, онучку, поки дідусь Мойша живий, ти будеш їсти тільки шоколад!
Хочете більше анекдотів? Тоді вам сюди:
- Кому дістанеться спадщина старого єврея?
- Чим джин-єврей відрізняється від звичайного ?
- У Семи сталося осяяння;
- Одеська бабуся та почуття провини.
