У ніч на 23 липня росія вкотре обстріляла Одесу. Ця атака на місто стала однією з найпотужніших за весь час війни. Внаслідок ракетного удару постраждала велика кількість житлових будинків, освітніх закладів та пам’яток архітектури. «Одеське життя» зібрало всю інформацію про наслідки тієї страшної ночі.
Комбінована ракетна атака
Останній тиждень росія змінила тактику обстрілів на комбіновану. Якщо раніше одеситам варто було боятися в основному «Калібрів» або дронів, то тепер рф в одну ніч може запустити по місту ракети всіх типів базування впереміш із дронами.
За даними ОК «Південь», 23 липня ворог завдав удару по Одесі 19 ракетами відразу 5 видів.
Це були:
- 4 крилаті ракети морського базування «Калібр»;
- 5 крилатих ракет «Онікс»;
- 3 крилаті ракети повітряного базування Х-22;
- 5 крилатих ракет наземного базування «Іскандер-К»;
- 2 балістичні ракети «Іскандер-М».
Силам Одеської ППО вдалося збити 9 повітряних цілей – усі «Калібри» та «Іскандери-К». На жаль, інші види озброєння ліквідувати в польоті дуже складно, оскільки це гіперзвукові ракети.
Кількість жертв та постраждалих 23 липня
За даними міністра МВС України Ігоря Клименка, внаслідок ракетної атаки від уламків загинула одна людина – 49-річний охоронець ресторану на Сабонєєвому мості.
Одну людину успішно вдалося витягти з-під завалів.
Ще 22 мешканці Одеси отримали поранення, серед них троє дітей – один 12-ти та два 17-ти років.
У лікарнях Одеси наразі перебуває 3 особи. Більшість госпіталізованих отримали травми від розбитого скла. Одному з пацієнтів лікарі витягли з тіла уламок металу.
За даними голови Одеської ОВА Олега Кіпера, у реанімації у стабільно тяжкому стані зараз перебуває 17-річний хлопець.
Які будинки постраждали в Одесі?
За даними Одеської міськради, внаслідок ракетної атаки 23 липня постраждали понад 61 будинок, у тому числі 29 пам’яток архітектури та щонайменш 11 освітніх закладів (4 школи, 2 дитячі садки та 2 заклади позашкільної освіти).
Серед пам’яток архітектури ушкодження отримала низка будинків XIX-XX століття, у тому числі:
- Будинок вчених, він же – Особняк графа Толстого (Сабонеїв міст, 4);
- Будинок Чижевича (Військовий узвіз, 18);
- Будинок Заблудовського (вул. Гоголя, 1);
- Будинок Ковалевського (вул. Гоголя, 13);
- Особняк Манук-Бея (вул. Гоголя, 15);
- Будинок Масса (Катерининська площа, 4);
- Будинок Януша; (Катерининська площа, 5);
- Будинок Жданової (Катерининська площа, 6);
- Будинок Гагаріна (вул. Катерининська, 2);
- Будинок Рассель дель Турко (вул. Катерининська, 8);
- Будинок Порро (вул. Гаванна, 10);
- Будинок Машевського (вул. Преображенська, 18);
- Будинок Папудової (Соборна площа, 1/вул. Преображенська, 25).
У Будинку вчених на Сабонеївому мості пошкоджено багато залів та експонатів. Вибуховою хвилею вибито унікальні вітражі будівлі, понівечено старовинні меблі. Другий день небайдужі одесити допомагають навести порядок у будівлі.
А ось на Військовому узвозі, 18 людям допомагати нема кому. У Будинку Чижевича не проводиться жодних робіт з розбору завалів. Люди просять допомоги.
Руйнування Спасо-Преображенського собору
У самому центрі Одеси, на Соборній площі, також постраждала візитна картка міста – Спасо-Преображенський кафедральний собор.
Це найбільший православний храм міста, який, проте, не є пам’яткою архітектури. Історичний будинок собору було зруйновано за рішенням радянської влади ще в 1936 році як те, що не представляє архітектурної цінності. Храм відновили наприкінці 1990-х – напочатку 2000-х і передали Московському патріархату.
За даними клірика Одеської єпархії УПЦ, архідиякона Андрія Пальчука, під час ракетної атаки снаряд потрапив у праву частину собору та пробив будинок до мінус першого поверху. Усередині почалася пожежа.
Будівля отримала значні пошкодження: половина собору не має даху, вибито всі вікна, зруйновано ліпнину, порушено центральні палі та фундамент.
24 липня Одеська міськрада повідомила, що одна зі стін собору нестабільна та може обвалитися, тому небезпечну ділянку необхідно демонтувати.
Внаслідок ракетної атаки в соборі постраждали деякі релігійні святині, але з-під завалів вдалося дістати вцілілу ікону Касперівської Божої Матері, яка є покровителькою Одеси.
До відновлення Спасо-Преображенського собору та інших культурних об’єктів Одеси готова долучитися Італія. Про це заявила Глава Ради міністрів Італійської Республіки Джорджа Мелоні.
Окрім самого собору, в Одесі постраждав будинок старішого клірика, колишнього секретаря Одеської єпархії Антоніна Діаковського. Діаковський стояв біля витоків відновлення Спасо-Преображенського собору. Під час ракетної атаки постраждали його зять та 10-річний онук.
Реакція росії
Рашистські ЗМІ, як і очікувалося, з неприхованим захопленням зустріли новину про масштабні руйнування в Одесі. Головний Z-пропагандист Кремля Володимир Соловйов заявив, що росія не збереже Одесу, і місто буде легше відбудувати.
«[Відбудуємо] принаймні портову зону. Я говорю, що Оперний театр треба зберегти, а все інше знищити», – заявив злочинець.
Тим часом, руйнування Спасо-Преображенського собору, який перебуває під владою Московського патріархату, вочевидь, не сподобалося рашистам. Ворог постарався всіляко відхреститися від атаки саме на цю будівлю. Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що збройні сили рф «ніколи не завдають ударів по об’єктах соціальної інфраструктури й тим паче храмам, церквам та іншим подібним об’єктам».
Міністерство оборони росії повідомило, що руйнація собору – результат «безграмотних дій» української ППО, а рф «високоточною зброєю» знищила об’єкти «військової та терористичної інфраструктури». Вочевидь саме такими об’єктами ворог вважає пам’ятники Одеси, які є спадщиною ЮНЕСКО.
Цікаво, що звалити провину на українське ППО рашисти спробували навіть на Вікіпедії. Відразу після ракетної атаки російськомовна стаття про Спасо-Преображенський собор в інтернет-енциклопедії доповнилася рядком від українців про відповідальність росії за руйнування собору, але рашисти відразу спробували виправити цей текст на свою користь. Протягом години стаття редагувалась українськими та російськими користувачами понад 10 разів. Рашисти розмістили в тексті статті навіть свастику. Наразі справедливість відновлена: у статті вказано реальну причину руйнування собору – ракетну атаку з боку росії.
Реакція миру на атаку Одеси 23 липня
ЮНЕСКО
ЮНЕСКО засудила ракетний удар по історичному центру Одеси, який є об’єктом Всесвітньої спадщини.
Гендиректор ЮНЕСКО Одре Азуле заявила про «ескалацію насильства щодо культурної спадщини України» і закликала росію дотримуватися міжнародних зобов’язань. Організація пообіцяла найближчим часом направити до Одеси свою місію та оцінити збитки, які були завдані місту.
ЄС
Головний дипломат ЄС Жозеп Боррель також засудив дії росії.
«Безперервний російський ракетний терор в Одесі, що знаходиться під захистом ЮНЕСКО, є ще одним військовим злочином Кремля, який зруйнував головний православний собор — об’єкт всесвітньої спадщини», – заявив Боррель.
ООН
ООН також відреагувала на російську атаку 23 липня, але чомусь не назвала прямо у своїй заяві ім’я агресора.
«Сьогодні одесити знову прокинулися від звуків вибухів. Удари були по історичному центру. Пошкоджено будинки, собор, убито та поранено мирних жителів. Міжнародне гуманітарне право чітко стверджує: цивільні особи та громадянська інфраструктура не може бути військовою метою», – написали у твіттері ООН.
НАТО
У відповідь на масштабну ракетну атаку по Одесі президент України Володимир Зеленський провів переговори з Генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом і попросив його терміново скликати Раду Україна-НАТО. Столтенберг відреагував на прохання: засідання Ради Україна-НАТО призначено на 26 липня.
«Сторони зустрінуться, щоб провести консультації щодо останніх подій та обговорити транспортування українського зерна через Чорне море», – заявила представник НАТО Оан Лунгеску.
Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» та WAN-IFRA в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів
