Новини Одеси та Одеської області

Одеський гумор: військовий щоденник простого обивателя

Одеський гумор: військовий щоденник простого обивателя

Що б не відбувалося, а для одесита, що пише, як і раніше, найцікавіше – люди, деталі, фразочки, забавні діалоги. І за місяць спостережень встиг зібратися цілий щоденник.

24 лютого: продавці та жебраки

Чоловік із ранку побіг на будівельний ринок за коронкою для турбіни. Війна війною, а роботу ніхто не скасовував.

З продавців на місці був лише один. Намагався продати коронку за 450 грн.

– Вчора ще по 320 було! – обурився чоловік. – Зовсім з глузду з’їхали! Ну вас нафіг із такими цінами!

– Та ти бачиш, що в місті робиться? – обурився продавець.

– Бачу, – погодився чоловік. – Ціни загинають, зовсім з глузду з’їхали.

– Та завтра взагалі по 600 буде, розумієш?!

– Я завтра зайду тоді, подивлюся, – не став сперечатися чоловік.

– Та ну тебе до біса! – заволав продавець.

І таки продав за 320.

***

Дочка Ліза розпереживалася, що воду будь-якої миті відключать, і помчала мити голову.

– Я, – каже, – з брудною головою ніяк не можу! Раптом нам на вулицю вибігати при вибухах, а в мене волосся жирне, фу!

Заняття у школі дистанційні. Перших двох уроків не було, на третьому опинилися лише вчителька та один хлопчик.

– Не заходитиму, – забурчала Ліза. – Що я з ними як поц утрьох сидітиму?!

– А ти уяви, як їй страшно, – нагадала я. – Адже теж хоче сидіти в соцмережах і крутити новини по колу. Або дзвонити рідним. Або тікати за гречкою. Або молитися. Або панікувати. А вона сумлінно зайшла і читає геометрію одному хлопчику…

дистанційне навчання

Вмовили, зайшла. Геометрія звичайна, лише трохи бентежать часом фрази:

– О, це у вас бабахнуло?

– Ні, це дверима грюкнули! Все нормально. О, а тепер таки бабахнуло щось…

***

Вийшли на вулицю з доньками, а навперейми вже біжить нахабний одеський жебрак:

– Ану допоможіть швидко, чим можете! Бачите, війна! Людина терміново потребує хоч пари копійок!

Посоромилися, дали йому 5 гривень.

– І шо, і це все? І шо, більше ні?! – насупився жебрак.

– Поки що – ні, – відрізала я.

Але не без сорому, звісно.

1 березня: куди ж без євреїв?

Кажу чоловікові:

– Ось євреї – завжди молодці, любо-дорого подивитися! І нам допомагають, і своїх охочих активно вивозять…

– Так, – відгукується чоловік. – Прямо «Бий Росію, рятуй ж*дів!» виходить…

І ми чомусь дуже довго сміємося.

2 березня: гумор міцнів

Стала бурчати на ледарів-дочок іншими словами.

Раніше моєю черговою фразою було:

– Ну, звичайно, всі лежать по диванах, а то раптом війна, а ми втомилися!

Тепер говорю:

– Ви б прибрали зі столу по собі, так? А то срач такий, що перед проклятими окупантами незручно…

***

Гумор стає дедалі більше… Навіть не знаю, як сказати. Коротше, все більше.

Сьогодні, читаючи вголос зворушливе оголошення – «Виводжу українців до Молдови» – я додала вголос:

– Можливий опт або роздріб, оплата післяплатою, ага…

Ще на тему: Як війна змінила вуличну рекламу та гумор в Одесі

***

Якраз перед вечірньою повітряною тривогою порадувала пса Руді розкішною кісткою. І все б добре, але хрускіт яловичих кісток, виявляється, жахливо заважає прислухатися, в якому боці шандарахнуло і чи не стріляють уже у дворах.

– Значить, треба запам’ятати – і перед повітряними тривогами кісток йому не давати! – Ділово вирішила я.

І то правильно: треба запам’ятати.

4 березня: Героїчна книжкова полиця

Увечері поскаржилася сусідці, що п’ятий день ламаю голову, як зараз перевезти величезний книжковий стелаж, який віддають задарма, але забрати треба зараз.

– Я б його вже і своїм ходом дотягла на горбу. Але якось боюся: ще подумають, що я мародерю! Такий мародер-ідіот, який насамперед побіг у бібліотеку… Або ще гірше: хтось сфоткає і викладе в мережу, ніби Найденко біжить із Одеси, прихопивши свої меблі, ганьба…

– Ой, гаразд! – Знизала плечима сусідка. – Ти хіба не можеш сказати, що героїчно тягнеш цю полицю на барикади?

5 березня: компліменти та панікери

Виглядаю жахливо, тож навіть перед ЗСУ та територіальною обороною незручно: он яке опудало доводиться у тому числі захищати.

Але раптовий комплімент отримала вчора від патрульного під час перевірки документів.

– Дайте, – кажу, – перегорну сторінку паспорта, а то ця у 16 років зовсім уже не схожа! Та й та, що у 25 років, уже не дуже…

– Залишіть! – скомандував патрульний. – Дуже схожа.

***

Панікери стають дедалі смішнішими, реагувати на них все простіше.

Кричать: «Задерте всі вікна та щілини! Завтра планується хімічна атака!

Відповідаю: «Не шуміть дарма! Не знаю, що там завтра, але сьогодні за відчуттями – зима, тому всі вікна і щілини вже надійно задерті».

Кричать: Водоконал попередив не пити воду з крана! У воді буде зараза! У них закінчується (кінчився) хлор!

Відповідаю: Ну так нехай закінчується. По-перше, хто зараз п’є сиру воду із крана? По-друге, її вже давно обробляють не хлором».

Кричать: «Настали останні, окаянні дні, Бог прокляв землю!»

Відповідаю: «Знаю. І ось пощастило, що сусідню, а не нашу!»

***

Тепер, коли іноземці запитують ввічливе запитання «Сподіваюся, ви в безпеці?», так і підмиває відповісти, хихикаючи:

– Поки немає. І ви, до речі, також!

7 березня: Америка заміла сліди

Згадала, що мені нагадують новини про нас із Росії.

20 років тому була міська божевільна в Одесі, яку так і звали – «Америка замітає сліди».

Каталася в громадському транспорті і діловито вигукувала:

– Америка замітає сліди! Досить мовчати! Руками наших шахтарів вирощують зараз яйця черв’яків, якими потім цькують мізки наших дітей та жінок!

І таке інше.

Ми ще потім кілька років думали, куди вона поділася, коли зникла.

Вирішили, що померла чи на лікуванні. А бабка-то чудову роботу знайшла!

мем-новости

Джерело: Кореспондент

12 березня: «Господарю на замітку»

Майже всі колишні улюблені фрази в ході, але тепер дуже свіжо звучать у нових, несподіваних контекстах.

Днями, коли старша дочка збиралася залишитись на ніч у гостях, чоловік заперечив, що зараз варто триматися разом.

– Нехай ночує там. Хороша господиня не кладе всі яйця в один кошик, – нагадала я.

19 березня: Гречка та діти

– А гречка взагалі буває? – Поцікавилася я вчора у продавщиці в супермаркеті.

– Кілька разів на тиждень привозять пристойно. Але треба чатувати, – озвалась дівчина.

– Розбігається швидко і врозтіч?

– Та накидаються на неї, як дикуни, – жалібно зачепила продавщиця. – Дехто рвуть один у одного з рук буквально! Якась істерика! Хліб он лежить до вечора, але вранці обов’язково хтось вистачає п’ять булок і тягне на касу, а ми вслід кричимо: «Куди?! Ще не прийняли товар! Його ж вам не проб’ють навіть!

Потім дівчина дивиться на мене стривожено (раптом я теж із цих?) і додає чемно:

– З ранку приходьте, гречка кілька разів на тиждень обов’язково буває. Але доведеться боротися…

Я оглядаю полицю різного рису, повну вітрину м’яса та посміхаюся:

– Ні, не настільки героїчно ми любимо гречку. Якось на пісному плові зі свининкою переб’ємося!

Фото Марії Котової

***

Подруга обговорює зі мною останні новини.

Говорить голосно, ще голосніше смикає маленьку дочку, яка шумно балується.

Але на слові «війна» подруга щоразу нахиляється до мого вуха і шепоче.

– Ти що? – питаю. – Війну «війною» називати соромишся?

– Вона у нас зовсім ще дитина, – пояснює подруга. – Ми при ній це слово вирішили не говорити поки що.

– Так, про всяк випадок: а слово “секс” ви теж при ній говорити пошепки?

– Ні, це й уголос можна! Що таке «секс» вона взагалі ще не розуміє.

23 березня: Дядько Боря не змінюється

Дочка Настя сміється:

– Деякі речі навіть зараз не змінюються! Увечері дивимося на небо, а там вогні миготять: білі, червоні, щось спалахує… жах, коротше… А дядько Боря курить і зітхає сумно:

– А ось це, здається, мільйон доларів вибухнув! Ехх…

27 березня: Фрази нового часу

– Росіяни біжать, як собака з підбитим хвостом! – Сказав днями з екрану якийсь телеведучий.

Я обурилася: з стиснутим же! З стиснутим хвостом. Війна – не привід псувати старі приказки.

Через пару годин говорила зі старою знайомою, яка скаржилася на «нервовий жор». Дослухала її та видала:

– Так, апетит часто приходить під час лиха!

Що ж… мабуть, настав час створювати наші нові приказки.

Читайте також: Продається танк біля Привозу та інші сторінки одеського військового арт-щоденника

Заголовне фото: малюнок Олени Мондер (Facebook-сторінка Арт-студії «Море»)

Актуальна інформація ЗА Одесу у нашому Telegram каналі! Новини, фоторепортажі та історични факти про Одесу.
Читайте нас у Viber! На каналі «Комуналка» розповідаємо про комунальні платежі, тарифи, пільги та субсидії.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Висловіть вашу думку. Це важливо.
Ще за темою
Всі новини
Вибір редакції
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: