Як готуються до Великодня різні національності на Одещині

Болгари: як і коли святкували «Кінську пасху»?

– Першого березня всі жінки обов’язково підмітали подвір’я, – розповідає мешканка Рені Ніна Іванова. – І неодмінно виносили з дому хоч одну червону річ – ковдру або килимок, вивішуючи їх на паркан. Цим самим вони показували сварливій Бабі Марті, що в будинку мешкають добрі люди, і просили здоров’я для всіх домочадців.

Болгарська легенда розповідає про те, що Баба Марта зі своїми братами Січнем і Лютим восени разом робили вино. Брати за зиму свою частку встигали випити, а у Баби Марти вино залишалося, оскільки вона була доброю господинею. Брати починали потайки цідити вино з бочки сестри, і вона дуже лютувала. Саме тому Баба Марта має такий непередбачуваний характер – ми бачимо, яка мінлива погода у березні.

Під час Великого посту, в першу його суботу, болгари відзначають Тодоров день, який у народі називають «Кінська пасха».

Святого Тодора, якого нерідко зображують верхи на білому коні, вважають покровителем коней. Тому в цей день влаштовували перегони на конях і вшановували господарів, в яких найбільш доглянуті коні.  

На Благовіщення у болгар було правило винести з дому всі непотрібні речі, які не використовуються, заважають. Їх господарі спалювали у дворі.

До Великодня потрібно було зробити капітальне прибирання в будинку, випрати і випрасувати всі речі. Вважалося, що на Пасху Господь Бог має зайти до чистого дому.

Білоруси: чому у бабусі не було сил розповісти казку?

– У нас багатонаціональна сім’я, моя бабуся була білорускою, – розповідає мешканка Рені Ірина Дєргачова. – Я добре пам’ятаю, що робила бабуся під час Великого посту. У їхньому селі було заведено обов’язково «білити стелі». Але побілкою робота не обмежувалася. Це була справжня церемонія. Збиралися декілька жінок і по черзі мили кожен будинок, попередньо витягнувши з кімнат все, що можна. Розводили господарське мило у воді, брали мочалки та драїли всі дерев’яні конструкції – стіни, балки, двері та підлоги. Дерево вимивали до такого стану, що воно ставало світлим. На другий день ретельно мили вікна та вивішували білі крохмалені фіранки, а над образами – вишиті рушники. І так жінки по черзі впорядковували кожен будинок.

У чистий четвер усі домочадці обов’язково милися в лазні та застеляли постіль свіжою білизною. 

Я пам’ятаю такі дні: я лежала з бабусею Марією Кузьмівною на збитій перині і просила розповісти казку. Дуже втомлена бабуся починала розповідати, але майже одразу засинала. Я лежала поряд і слухала, як цокають ходики.

З того часу минуло багато років. А у моїй квартирі в кожній кімнаті є годинник – люблю слухати, як вони цокають: значить, все добре, все йде своєю чергою.

Українці: чим пахло в будинках після Великодня?

– Я родом із Шаргородського району, що на Вінниччині, – розповідає мешканка міста Рені Любов Хлипавка. – У нашому селі перед Пасхою у господинь було багато роботи. Вони білили всі кімнати, а будинок зовні освіжали вже влітку. Мили вікна та вивішували випрані фіранки.

Мама та сестра напередодні Пасхи пекли не лише паски, а й пиріжки, пряники. Роботи в них було на цілий день: топили велику піч і робили дві-три закладки тіста.

Після цього в будинку ще кілька тижнів стояв теплий запах здобного тіста.

Обов’язково перед святом всі сповідалися та причащалися.

Молдавани: чому господиня тричі просила чоловіка пустити до хати?

– У молдаван є обряд, який проводять з 28 лютого на 1 березня, – розповідає мешканка Ренійської громади Марія Чєрня. – Хазяйка виходить з дому, а чоловік залишається у кімнаті. Жінка стукає у двері.

– Хто там? – питає господар.

– Березень в будинок йде, – відповідає господиня.

– Березень – в будинок, злий дух – на вулицю! – відповідає чоловік.

Цей діалог слід повторити три рази, і тільки після цього чоловік відкриває дружині двері.

Якщо говорити про традиції під час Великого посту, то напередодні Великодня у Вербну неділю в нашому селі проводиться обряд «Лазарелу». Дівчата ходять по хатах, колядують, їх обдаровують борошном та яйцями. Зібрані продукти потім використовують для випікання пасок. Наступного дня проводиться обряд «Сурателе»: дівчата плетуть вінки, йдуть до річки та пускають їх на воду. Чий вінок попливе першим, та буде на Великдень «нашу», тобто головною. До цієї дівчини всі йдуть у гості, вона їх зустрічає та пригощає.

Румуни: що має бути на Великдень у кожного домочадця?

– До Великодня мама та бабуся білили всі кімнати в будинку, – розповідає мешканець Ренійської громади Іван Строя. – Господарям треба було все посадити на городі, обробити виноградники та дерева. Прийдуть гості – на обійсті має бути ідеальний порядок.

Було прийнято, щоб на Пасху кожен член сім’ї одягнув щось нове.

У роки мого дитинства одяг шили своїми руками: жінки пряли, в’язали, ткали, вишивали.

Запам’ятав на все життя: мама напередодні Великодня відправила мене з дідом на базар, щоб купити нові черевики. Ви не уявляєте, яке було щастя, яка гордість піти на Великдень до церкви у нових черевиках! Адже як тоді було заведено: я доношував речі та взуття, з яких виріс старший брат. Потім речі переходили молодшому братові. Це було нормою життя.

Ми не голодували, але й не розкошували. Мама раз на тиждень різала курку. Їли те, що самі виростили – картоплю, квасолю, капусту. Це потім вже почали щось купувати на ринку. Коли я про це розповідаю своїм онукам, вони не вірять і навіть сміються.

Так, наше покоління вміє виживати у найважчі часи. Після війни на Україну, напевно, чекають важкі випробування: ми, старше покоління, навчені виживати, а як подолають повоєнний час наші онуки?

Дуже важливо, щоб усі ми, представники різних національностей, зберегли свою культуру, традиції, в які наші предки вклали всю свою душу.

Старовинний рецепт старообрядців

Перефразувавши відоме прислів’я, можна сказати, що кожна господиня свої паски хвалить.

Ми пропонуємо спробувати приготувати паски за рецептом старообрядців, яким з нами свого часу поділилася мешканка села Муравлівка Ізмаїльського району Ганна Ісаєва.

Тітка Анюта робила великий заміс, щоб вистачило на велику родину, але його можна скоротити пропорційно.

Інгредієнти:

• вода – 1 літр,
• дріжджі – 250 г,
• яєчні жовтки – 40 шт.,
• цукор – 3 кг,
• сметана – 1 літр,
• пряжене молоко – 1 літр,
• маргарин – 1 кг,
• ваніль,
• цедра 1 апельсина,
• 1 мускатний горіх.

Приготування:

• У теплу кип’ячену воду додати дріжджі, трохи борошна і дати розпуститися опарі. Тричі її «опускати» (перемішувати).
• Потім додати всі інгредієнти, попередньо потримавши в теплому місці, крім спецій.
• Борошна додати стільки, щоб тісто не було дуже крутим.
• Тісто тричі має підійти (періодично перемішується), після чого додати спеції. Місити довго, 1-2 години.
• Форми змастити жиром і розкласти тісто. Після того, як воно підійде, поставити у піч.

Готові паски прикрасити білками, розтертими з цукром, або будь-яким іншим чином.

Читайте також:

• Тодоровден: на Одещині болгари відзначили свято родючості та коней
• Страви з дунайки: улюблені рецепти від рибалок