Нині ця вулиця має ім’я радянського генерала Плієва, війська під керівництвом якого звільняли Одесу від гітлерівців. Але, схоже, невдовзі її знову перейменують. Від радянських генералів у топоніміці позбавляються, як і старих більшовиків. Ми ж вам розповімо про Авдіїв-Чорноморський, чиїм ім’ям спочатку називалася вулиця Плієва.
Генерал Плієв наказав розстріляти робітників
Але спочатку, коротко, все згадаємо про особу та справи Плієва, щоб розуміти, що майбутнє перейменування її – не лише данина сучасним тенденціям, а й має вагомі причини.
Є у військовій біографії генерала Плієва деякі моменти, які не надто корелюються з нинішніми поглядами українців, загалом, і одеситів, зокрема на історію.
Так, у 1962 році саме за його наказом була пролита кров робітників при повстанні в Новочеркаську. А в період Карибської кризи генерал Плієв був володарем права застосування ядерної зброї.
Такі неоднозначні персони в одеській топоніміці – тема окрема, а сьогодні поговоримо про людину, ім’я якої було на вуличних табличках до Плієва. Це також радянський військовий – Василь Авдєєв-Чорноморський.
З медиків до агентів карного розшуку
Народився Василь Авдєєв-Чорноморський у 1898 році. Закінчив курси фельдшера під час проходження військової служби. Наприкінці 1917 року демобілізувався і вступив у військову організацію більшовиків.
У 1918 році вступив на службу до повітової міліції старшим агентом карного розшуку. Отримав у боях сім поранень та контузію. Брав участь у Громадянській війні, придушенні антибільшовицького повстання селян.
Після Громадянської війни служив у Симбірській ЧК, потім у керівництві «органів» у Середній Азії, потім – помічник начальника НКВС Киргизької РСР.
Читайте також: Чому в Одесі вже немає вулиць Володарського та Воровського
Скільки загублених доль на його особистому рахунку – бозна. Але й сам він був заарештований у січні 1939 року, який тривалий час перебував під слідством. У липні 1941 року його засудили до розстрілу з формулюванням «за участь у правотроцькістській терористичній організації та шкідництво в органах внутрішніх справ».
Фронт, полон та втеча
У камері смертників Василь подав прохання направити його на фронт. На початку 1942 року це прохання було задоволене; направлений у діючу армію. Наприкінці 1942 року Авдєєву було надано звання старшого лейтенанта медичної служби.
Опинившись в оточенні, був полонений, потрапив до табору для військовополонених, організував там підпільну групу. У січні 1943 року втік за допомогою партизанського загону, що діяв у тому районі.
Там він став начальником штабу. Навесні 1943-го дві диверсійні групи були закинуті на територію Сталінської (нині Донецька) області. Одна група загинула, та якщо з групи Авдєєва вижили він сам і радист.
Ще на тему: Його повісили в Одесі, потім назвали вулицю, а потім усе скасували: історія одного революціонера
Наклав на себе руки за місяць до звільнення Одеси
З літа 1943 почав формувати підпільну групу, яка згодом стала найбільшим партизанським загоном в Сталінській області (170 осіб). Займалися знищенням бойової техніки та складів із боєприпасами супротивника, диверсіями на «залізці».
Після звільнення Сталіно у січні 1944 року групу Авдєєва було закинуто до Одеси. Він налагодив зв’язок із місцевими підпільниками та створив кілька партизанських загонів. Німці оголосили нагороду в 15000 марок за затримання Авдєєва, відомого під прізвиськом «Чорноморський».
2 березня 1944 року був упізнаний і під час затримання біля будинку №77 на Преображенській вулиці поранений. Під час допиту в госпіталі наклав на себе руки, з розмаху вдарившись скронею об залізну спинку ліжка…
Валерій БОЯНЖУ, Херсон-Одеса
