Василь Бербер з самого свого дитинства бачив, як його дідусь та батько робили вино, проводили обрізку винограду. Він із цікавістю спостерігав за процесом і старанно все запам’ятовував. Тоді татусь ногами давив виноград у мішку. З нього стікав чистий виноградний сік, який переливали у бочки.
У дворі все зроблено власними руками
Василь Бербер живе в Ізмаїлі. В охайному дворі господар все зробив своїми руками. Барбекю виклав з червоного каміння. Біля нього у горщиках росте червоний гострий перець: маленький, немов свічки на гірлянді, й у формі дзвіночків. Його деякі гурмани полюбляють додавати у підігріте вино.
Коли розбирали Ізмаїльський цегляний завод, Василь попросив собі декілька цеглин на пам’ять. Тепер вони прикрашають стіну з ліпкою. Неподалік – обліплений монетами та декількома баранячими кістками невеликий бочонок, з якого щедрий господар наливає вино, коли збираються гості. Навпроти – тандир, прикрашений інкрустацією з палацом та фонтанчиком.
Запріла бочка зіпсує і найкращий сік
У дворі своєї оселі Василь Петрович вирощує чотири сорти винограду: «Молдову» (один з найпопулярніших на півдні), ранній сорт «Суручанський білий», «Лідію» і «Каберне».
Щоб отримати якісне вино, насамперед треба потурбуватися про чистоту бочки. Залитий у запрілий посуд добрий виноградний сік просто зіпсується.
– Треба завжди доглядати за бочками, адже в них буде відбуватися процес бродіння і вигравання вина. Після того як злили вино, дріжджі зливають, бочку миють та пропарюють. І перед тим, як залити вино, теж необхідно перевірити бочку на чистоту, – зауважує Василь Бербер.
Перевірений століттями рецепт доброго вина
Зараз сік, звичайно ж, не вичавлюють, як колись, через мішок. Сировину господар отримує більш сучасним способом за допомогою пресу, який створив сам. Важливим є і вміст цукру. Василь Петрович пам’ятає, як його батько перевіряв вино на цукристість за допомогою сирого курячого яйця. Зараз Василь Бебер не дідівським методом, а рефрактометром визначає вміст цукру, якого повинно бути не менше 20% у сухому вині.
Читайте також: Виноробня по-бессарабськи або як куряче яйце допомагає робити вино
Василь Петрович не приховує стародавнього рецепту вина, який є незмінним протягом століть.
– На десять відер соку додаю одне відро води і два з половиною кілограми цукру. Тоді відбувається правильне бродіння. Дехто ставить більше цукру, ніж потрібно, і це не дає винним дріжджам бродити. Тому важливо дотримуватись технології.
Ніхто з тих, хто пив моє вино, ніколи не казав, що воно має якісь сторонні запахи або кисле. Усім подобається, – розповідає винороб.
Від застуди: ложка меду до рота й теплим вином запити
Винороб поділився і спогадами про те, як бабуся на шматок хліба наливала вино і давала йому, малому, хоча мама цього не схвалювала.
З тих пір пройшло багато років.
Зараз Василю Берберу 70, він у добрій формі. І якщо хтось в родині застудився або промерз в холодну погоду, тоді за бабусиним рецептом з вина виготовляють лікувальний засіб.
– У нас, болгар, при застуді вино підігрівають. Ложка меду в рот, запити таким теплим напоєм, потім закутатись, і вся застуда де й поділася – дуже швидко проходить, – ділиться секретами він.
Виноград не привозять, а вино продають
Василь Бербер у магазинах вино не купує, бо впевнений, що все воно порошкове. Якщо хоч трохи розбираєшся у вині, одразу скажеш, порошкове воно чи ні.
– Просто за моїм городом знаходиться Ізмаїльський винзавод. Так от, виноград туди не завозять, а вино продають. Звідки воно береться? Це вино так подають, що деяким людям воно здається таким смачним, вишуканим! Навіть букет відчувають. Який там може бути букет, в порошку?
Двічі призер за неповторний букет
Василь Петрович визначає, що головне у вині – це смак і букет винограду. Зі своїх сортів винороб створює вина, в яких зазвичай один із сортів відіграє головну скрипку.
Дотримуючись традиційного рецепту, Василь Бербер кожного року створює вино з неповторним букетом. Завдяки цьому його напій двічі визнавали найкращим на фестивалі вина в Ізмаїлі.
У невеликих бочонках у сарайчику господар зберігає вино, яким із задоволенням пригощає гостей. А у підвалі знаходиться решта вина у бочці та пляшках.
«Дай Боже здравє!» (Дай Бог здоров’я) – завжди промовляє традиційний болгарський тост ізмаїльський винороб, частуючи гостей та випиваючи келих свого справжнього і найсмачнішого вина.