До Міжнародного дня захисту клімату, «Одеське життя» поспілкувалося з декількома представниками аграрного бізнесу Одещини, та поцікавилося в них, що змінилося за понад два роки війни, з якими складнощами довелось зіштовхнутися, як адаптувалися до нових умов і що наразі є пріоритетом в аграрному секторі
Щоправда, через ускладнену логістику експорту зернових та нестачу фінансів під урожай у 2024 озимих посіяно дещо менше, ніж торік.
Що вирощують українські фермери?
Більшість фермерів під час війни переорієнтовується на вирощування олійних: ріпаку, льону, сої, соняшнику. У Мінагрополітики відзначають, що аграрії також сіють нут, гірчицю та сочевицю або займаються овочівництвом та ягідництвом. Ба більше, держава почала виділяти гранти для вирощування ягід, овочів і фруктів та підтримує переробну галузь.
За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, уряд реалізовує комплекс заходів для формування сприятливого інвестиційного середовища. Так, UkraineInvest вже здійснює супровід інвестиційних проектів на загальну суму 1,36 мільярда євро. Очікується, що їх буде набагато більше. Одна з пріоритетних галузей — аграрний сектор, зокрема, аграрна переробка.
Куди найперше потрібно інвестувати?
Аграрії поділилися своїм баченням щодо майбутніх інвестицій у аграрну промисловість.
Голова господарства «Гранат», депутат Зеленогірської ради Анатолій Артеменко
— Аграрії не припиняють ростити хліб, адже агропромисловий сектор є локомотивом підтримки ЗСУ та експорту вітчизняної продукції. Та на тлі бойкоту європейськими виробниками нашого зерна, мабуть, варто відновити переробку сільгосппродукції, спрямувати інвестиції насамперед у виробництво борошна, круп, соняшникової олії.
Логічно було б на території вже знищеного Заплазького цукрового заводу в селищі Зеленогірське за сприяння іноземних інвесторів запустити виробництво етанолу.
Читайте також: Аграрії Ренійської ОТГ ризикують отримати збитки: основні причини
Не менше потребує інвестицій система зрошування.
Приємно, що «Одеське життя» висвітлює проблеми аграріїв Одещини.
Приватна підприємиця з села Ясенове Друге Олена Дроздовська
— Кілька років тому я зайнялась козівництвом. Спочатку тримала кілька породистих кіз у підсобному господарстві. Коли дізналася, що держава фінансово підтримує ініціативних людей, вирішила створити фермерське господарство. Праця дуже важка, тож вже думаю змінити кізок на корівчин, що значно здешевить виробництво молока.
А з приводу інвестицій, то їх потрібно вкладати у ягідництво, яке сьогодні залишається одним з найперспективніших напрямів. Першість за рентабельністю посідають чорна смородина та чорниця щиткова. Досить вигідною залишається малина, що плодоносить з червня до жовтня і має високий попит на ринку.
Читайте також: «Зерновий Голодомор»: яка реальна ситуація з продовольчою безпекою України
Напрочуд популярна у нас полуниця, яку вирощують цілі родини, взявши в оренду чимало сусідських городів. Пам’ятаю, ще за існування Любашівського району вишукувались інвестиції для розширення плантацій ягідних культур та будівництва підприємств для їх зберігання та переробки. Адже ягідництво — це нові робочі місця та наповнення бюджету.
Голова Зеленогірської громади Володимир Калкатін
— Інвестиції варто спрямовувати у молочне скотарство та переробну промисловість. Наприклад, понад 20 селянських родин нашої громади за підтримки канадсько-української програми «Ми процвітаємо!» отримали від канадських спонсорів обладнання, консультації з утримання худоби. Зі свого боку, депутатський корпус затвердив програму підтримки сільських тваринників в сумі 300 тисяч гривень. Також розроблено інші проекти задля збільшення дійного стада.
Представник Асоціації фермерів Подільського району, голова фермерського господарства «Росток» Михайло Рубля з Любашівки
— На мою думку, сільгоспвиробникам варто повернутися до розвитку м’ясо-молочної галузі. Саме у цю сферу варто спрямовувати інвестиції, що дозволить наростити виробництво молока і м’яса, а головне — забезпечити людей роботою.
Раніше Любашівщина була в лідерах з розвитку тваринництва та птахівництва на Одещині. Працювали потужні тваринницькі комплекси в Троїцькому, Маловасилівці, Любашівці та інших селах. Зараз про тваринництво нагадують лише розвалені молочнотоварні ферми та свинарники.
Директорка ТОВ «Кіпер-Агро» Світлана Гонта
— Інвестиції в першу чергу потрібно направляти в переробну галузь. Наприклад, наш комбікормовий завод, відкритий декілька років тому, — перша ластівка у сфері переробної промисловості на території Любашівської громади.
Ми виробляємо комбікорм класу «преміум» для тварин і птиці під брендовою маркою «Кормуша». Окрім цього, заклали яблуневий сад, малинник на тисячу кущів і маємо невеликий пташник.
Є задум встановити лінію з виробництва круп. Якщо справа налагодиться, дійде черга до переробки інших сільгоспкультур, що дасть змогу створити нові робочі місця, забезпечивши сільських жителів гідною заробітною платою. Щоправда, без вітчизняних чи іноземних інвестицій не обійтися, бо щороку зростають витрати на виробництві соняшнику та зернових.
Читайте також: Як виживають фермери під час війни: історія двох сімей із Полтави та Одеси
