Одеса протягом багатьох років була містом, до якого охоче приїжджали на навчання студенти-іноземці. Це підтримувало імідж держави, чия система освіти вважається конкурентоспроможною та цікавою для громадян інших країн. Крім того, важливою була і фінансова складова — навчання за контрактом коштує недешево, і гроші, внесені іноземцями за навчання та проживання, працювали на українську економіку та поповнювали міський бюджет.
Сьогодні ситуація різко змінюється: за даними ради ректорів вузів Одеського регіону (без урахування інформації щодо трьох вузів, які її не надали), у 2019 році до вищих навчальних закладів Одеси вступив 1471 студент, у 2020-му — лише 926 студентів з інших країн.
Кассем Абухаліл, студент-магістр Одеської національної академії харчових технологій (ОНАХТ), приїхав із Лівану, закінчивши на батьківщині коледж за спеціальністю «Електротехніка». В Одесі вже жили його родичі, один з яких раніше закінчив ОНАХТ і порадив саме цей виш. Кассем вступив на факультет нафти, газу та екології, закінчує його з відзнакою, і ним по праву пишаються викладачі.
— Я отримав в Одесі дуже добрий досвід, і взагалі почуваюся тут як удома, — каже Кассем. — Вуз відправив мене на практику до Києва, фірми, що спеціалізується на автоматизації систем. З 2017 року я працював на підприємстві, яке займалося питаннями сонячної енергії. Потім ми з другом створили свою фірму з сонячних батарей. Усьому цьому мене навчили в ОНАХТ. Звичайно, хотілося б навчатися російською або англійською, бо так нам було б набагато легше, але викладачі приходили на допомогу, за що я їм дуже вдячний.
Фото: В’ячеслав Воронков
— Студенти-іноземці сприймають наше місто як європейське, — каже голова комісії із закордонних зв’язків та науки ради ректорів вузів Одеського регіону, ректор ОНАХТ, доктор технічних наук Богдан Єгоров. — Багато студентів приїжджали із Туркменії. Вони вступали до нашого вузу на факультет нафти, газу та екології, оскільки нафтогазова промисловість там активно розвивається. Вступали до Південноукраїнського національного педагогічного університету — професія вчителя взагалі у мусульман вважається дуже почесною, адже наставник — це посередник між Богом і людиною, тому ця професія є особливо привілейованою. Зараз у зв’язку з пандемією країну закрито, і студенти з Туркменії не приїхали.
Багато студентів приїжджало з Індії, арабських країн вступати на медичні та фармацевтичні спеціальності, тому що у нас здобути медичну освіту обходиться набагато дешевше порівняно з європейськими вишами. Студентів із КНР традиційно багато було в Одеській національній музичній академії імені Нежданової.
Кам’яні джунглі Одеси: як адресні вказівники та таблички можуть спростити наше життя?
Карантинні обмеження, закриття посольств, необхідність навчання лише українською мовою можуть призвести до того, що студенти з африканських та азіатських регіонів переорієнтуються на інші країни, і ми їх втратимо. Адже найчастіше за однією людиною на навчання приїжджали її родичі або друзі. Внаслідок цього кількість іноземних студентів в Одесі постійно зростала.
— Богдане Вікторовичу, які заходи, на Ваш погляд, допомогли б навіть у нинішніх реаліях зберегти приплив іноземних студентів до українських вишів?
— На мою думку, треба вносити зміни до вітчизняного законодавства. Чому якщо в Європі студент має право підробляти, у нас це заборонено? У Німеччині, наприклад, студент має право заробити 450 євро на місяць у позаурочний час, працюючи кур’єром, продавцем, консультантом. І це не кажучи про підробіток за основною своєю спеціальністю, що також вітається. Також дуже складною залишається процедура переказу грошей за навчання. Наприклад, із Туркменії перекази можуть іти місяцями, тому треба шукати варіанти зі спрощення банківських операцій.
Іноземцям обов’язково потрібні центри адаптації. Приїжджаючи до нас, вони потрапляють у зовсім інший соціальний простір з іншими ментальними, релігійними традиціями. Іноземним студентам потрібен час, щоб освоїти цілу систему прав, обов’язків та соціальних норм країни перебування і якнайшвидше включитися у складні та різноманітні соціальні відносини в новому для себе оточенні. Дія певних психологічних факторів, у тому числі труднощів періоду адаптації в іншомовному середовищі, стає причиною відставання окремих студентів у оволодінні основами української мови та термінологією предметів, що профілюють.
— Багато іноземних студентів висловлюються за навчання російською мовою, що дозволить їм працювати за спеціальністю на великому пострадянському просторі, а не лише в Україні. Чи варто врахувати цю думку?
– Звичайно. Відмова від викладання російською мовою значно вплинула на скорочення притоку студентів, які спочатку мали намір здобувати вищу освіту в Україні. Більше того, потрібно дозволити здобувати освіту іноземним студентам англійською, французькою та іншими іноземними мовами. Їхня сфера працевлаштування — весь світ. Тут потрібна гнучкіша політика, потрібен крок назустріч людям, які популяризують нашу вищу освіту як європейську, освіту високого рівня, що гарантує високий рівень конкурентоспроможності на ринку праці.
Для вступу на заочні відділення ВНЗ доцільно запровадити варіант вступного іспиту у форматі онлайн. Щоб людина приїжджала до Одеси вже знаючи, що вона вступила. Це виключило б тривалі переїзди лише для того, щоб скласти вступні іспити. Оскільки сьогодні все поширенішими стають форми онлайн-навчання, чому б не розглянути такі підходи до самого вступу? Це було б цілком логічно та виправдано.
