Торгівля «всім» навкруги Старокінного ринку стала для багатьох справжньою психотерапією, особливо під час війни. Та є одне «але»: ринок вирує тільки щосуботи й неділі. От і з’являються подорожні риночки з усіляким товаром. Причому, йдеться, звісно, не про продукти.
У маленькому сквері біля кінотеатру
Їх часто називають «філіалом Старокінки», чи просто барахолкою, подорожньою торгівлею. Та як завгодно. Один такий риночок, де є все, розташувався вздовж Привозу на вулиці Привозній.
Є такий і на Торговій, неподалік від Нового базару.
«Що вас цікавить?», — почути тепер можна й у маленькому скверику в кварталі від Привозу, поруч з кінотеатром «Родина». І це поки що «ринкова новина».
Він ще невеличкий, але все ж тим асортиментом — «є все», ні, не нове, а ще ви можете щось своє принести, може, продавець (зазвичай це колекціонери) у вас купить. Це стосується старих годинників, фотоапаратів тощо…
А ще й мініклуб
Як тільки з’являється подібний ринок, він одразу встигає завести свій колорит, «правила»… Головне з них: товар — зазвичай на землі на старих простирадлах-ковдрах, можна й гілки дерев використовувати, чи ще щось, якщо вдасться…
Тут можна, звісно почути, що представлений товар — «раритетний, гарний, майже новий». Ще: виставлено далеко не все, то ж «А що вас цікавить?» ви будете чути на кожному кроці.
Ну і звісно: це ще такий собі мініклуб, де люди обмінюються думками про те, «що болить» (у всіх сенсах).
Одесити по-різному ставляться до таких подорожніх «барахолочок». Та я помітила: як би не ставились, а от як побачать, то обов’язково підійдуть, щоб хоча б ознайомитися з асортиментом.
А потім і до торгів доходить…
Фото: Марія Котова
