Одеський Привоз кипить, і це не від спеки, а від бажання скупитись дешевше, побалакати по дорозі, та й на якийсь час забути про страшне, бо ж життя тут вирує завжди.
На знаменитому ринку й навкруги нього – багато нового-цікавого, усілякі «штучки» – рекламні й «просто так» – повсюди. Підслухаємо-підглянемо?
– Ну де, де той «привозний колорит»?! Нема ніякого колориту. От подивиться, оптовий вони розташували, а на цьому місці колись овочі-фрукти дешеві були. От де тепер їх шукати?! А риба! Чому я тепер маю за рибою через увесь ринок тупотіти? А квашена капуста! От хто влітку та ще й в таку спеку буде ту капусту купляти? – розгнівана жіночка виражає своє невдоволення голосно, не замислюючись, що й вона – теж сторінка того самого привозного колориту.
Інша жіночка з кошиком у руці розпитує, де продають полуницю. У людей очі широко розкриваються:
– Ви за полуницею в серпні прийшли?!.. Хто ж її в серпні купляє, та й ще кошиками?.. Он там полуниця, тільки її вартість вас нажахає… От дивні люди!..
Одразу кілька покупців дивляться услід «дивній жінці», головами хитають, хоча та починає виправдовуватися, що кошик – зовсім не для полуниці.
– А що це за сорт винограду такий – «Перетворення»?! Немає такого сорту!. Та й ще по 120 гривень!
– Так написано ж, що солодкий, – намагається пожартувати чоловік у кепці.
– Є такий сорт! Ви просто не знаєте! – доказує інший чоловік, якому, здається, кортить посперечатися «на будь-яку тему».
– На Привозі все солодке. Скоро про картоплю напишуть, що дуже солодка, і я таки не здивуюсь! – виносить «вердикт» ще одна одеситка.
– Це що у вас тут?! Ой, дивись, Іро, масло з рижиків продають. А це що? Теж рижики, тільки подрібнені?!
До незвичного товару підходять одразу кілька потенційних покупців. Продавець намагається щось пояснити, його майже не слухають, відкривають пляшку з «олією з рижиків», кажуть, що ніяких грибних пахощів не відчувають. Вже підозріло придивляються до «грибного чоловіка», який продає «бозна-що».
На щастя, йому таки дали слово вимовити. Продавець пояснює, що це – рижій і олія з неї. Ніякого відношення до грибів не має.
Додає, що рослина лікувальна. Вже через три-чотири хвилини «лекції», люди зрозуміли, що рижій лікує «майже все». Цікавляться, між іншим:
– А чому напис з вашим лікувальним товаром повідомляє про рижики?
– Та про які рижики?! Я ж кажу…
Лекцію з самого початку слухати не стала…
– От навіщо книгами на Привозі торгують, хто мені поясне? Ну хто ж книги на Привозі купляє?
– На Привозі все купляють. А те, що не купляють, на Привозі не продають! – з гордістю пояснює молодик.
– А те, що не продають – не купляють, так? От вже знавців Привозу розвелося! А якщо знавець, то посніть, чому це тут написано «Фруктові ряди», а торгують одежею, взуттям та всім подібним? – не в тему питає невдоволений книжковою торгівлею.
Відповідь, як і запитання – теж не в тему, але ж яка:
– Може, вам ще й світлодіодні рухомі рядки, що з’явились на Привозі, теж не подобаються?..
– До чого тут ваші рухомі рядки?
– А до чого книги?
…Люди не зовсім порозумілися, звісно, але ж поспілкувались…
Підслуховувала та підглядала Марія Котова
Фото авторки
