Ключові моменти:
- Серпень в Одесі: спека ще тримається, люди рятуються в тіні дерев та за столиками вуличних кафе;
- На Дерибасівській, як завжди, людно, а на вулиці Пастера впало дерево;
- Одеський гумор живе: на головній вулиці сушать білизну, створюючи атмосферу дворика;
- На ринках потрібні кольорові віяла – спека не здає позицій;
- На Соборній площі завершують роботи зі встановлення інклюзивного дитячого майданчика;
- У повітрі – перші прикмети осені: пожовкле листя і зміна зелені на теплі відтінки;
- Одесити розділилися: одні чекають на прохолоду, інші сумують за літо, треті нагадують про війну за межами мирних вулиць;
- Серпень в Одесі – це контрасти: спека та легкий осінній шепіт, краса та тривога, життя та спогади.
На Дерибасівській людно, як завжди… А от на Пастера перехожі зітхнули: впало дерево. Чи то спека його зламала, чи час прийшов – невідомо, але, на щастя, ніхто не постраждав.
Люди шукають тінь, прогулюються, ховаючись від пекучого сонця під кронами дерев або за столиками вуличних кафе.
Одеса не була б собою без свого гумору: на головній вулиці з’явився шматочок типового одеського дворика – з натягнутим на мотузках «білизною», що сушиться. Хтось на це реагує незвично: скільки можна оту білизну «сушити» та гратися в «вічний одеський дворик»?!
А на ринках досі в ходу кольорові віяла – попит на них не спадає, адже спека не відступає.
Тим часом на Соборній площі кипить робота: невдовзі тут запрацює оновлений інклюзивний дитячий майданчик, обіцяючи радість малечі.
Та попри всю цю літню ідилію, серпень приносить перші ознаки осені. Жовте листя лежить на асфальті, а на деревах зелень поступово змінюється теплими відтінками.
Одесити, як завжди, поділилися на два табори: одні зітхають із полегшенням, мріючи про прохолоду, інші сумують, бо літо добігає кінця. А є й ті, хто нагадує: за красою природи ховається війна, яка не зникає, попри мирні картини міста.
Ці думки додають серпню особливого настрою – суміш спогадів про літо, надії на осінь і тихого болю, що не покидає.
Одеса живе, дихає, змінюється. І навіть у спеку, серед квітів і першого опалого листя, вона залишається собою – містом контрастів, де кожен день – це нова історія…
Читайте також: Одеський Приморський бульвар: життя з болем і надією (фоторепортаж).
Фото авторки