Фортеця Хаджибей, сліди якої знайшли археологи на Приморському бульварі, знову опинилася в центрі уваги – з міфами, дискусіями, суперечками про походження і гучними заголовками. Проте науковці застерігають: замість сенсацій варто говорити про складну історичну спадщину, що розкриває шари минулого Одеси – від османів до литовців. Тому «Одеське життя» вирішило з’ясувати, що ж насправді знайшли археологи на Приморському бульварі?
За словами професора Андрія Красножона, ініціаторами цьогорічної експедиції стали Південноукраїнський національний педагогічний університет імені Ушинського та Інститут археології НАН України. Роботи проводились у межах запланованого наукового проєкту, який стартував ще у 2020 році.
«Це не кавалерійський наскок, – наголошує Красножон. – Ми методично працюємо вже третій польовий сезон».
Одне з головних питань, що викликало дискусії в медіа: кому належала фортеця, залишки якої виявили на розкопках? У публічному просторі з’явилася версія про генуезьке походження укріплення. Проте Андрій Красножон коментує це так:
«Я не знаю, звідки взялася вигадка про Генуезький замок. Ми знайшли залишки фортеці з османськими супутніми археологічними матеріалами».
Однак під час розкопок знайдено кераміку і генуезького періоду, її датують XIV століттям. Проте, в перевідкладеному стані. Тобто вона не належить до конкретних архітектурних залишків.
Археологи виявили залишки мурів, які ідентифікують як артилерійську батарею, прибудовану до фортеці Хаджибей. Ця батарея, за висновками Андрія Красножона, має османське походження. Що стосується основної частини самого замку, то її датування ще треба буде з’ясовувати.
«Я висловлював ще багато років тому думку, що за своїм плануванням замок може належати до Литовського періоду. Це могло бути пов’язано з експансією Великого князівства Литовського на північне Причорномор’я», – зазначає історик.
Водночас за його словами, археологічно ця версія поки не підтверджена.
Хоча в медіа знахідки називають «сенсаційними», сам Красножон вважає таку реакцію перебільшеною:
«Про існування Хаджибею ми знали давно – ще з російських і османських документів XVI–XVII століть. Безумовним науковим відкриттям є знахідка самого замку».
Науковець дивується, що суспільство сприйняло це як сенсацію. Проте пояснює реакцію ностальгією за «романтикою пошуків» і потребою позитивних сенсів на тлі війни.
Кампанія з популяризації «катерининської» історії Одеси змусила багатьох поставити запитання: чи не стоїть за розкопками політичний проєкт? Красножон заперечує будь-яке «соцзамовлення»:
«Ми не можемо викопати щось під замовлення. Археологія – це наука, і ти ніколи не знаєш, що буде під ґрунтом».
Втім, визнає – політизації уникнути неможливо: «Суспільство завжди буде інтерпретувати історичні дані згідно зі своїми потребами».
Професор Тарас Гончарук – ще один активний учасник історико-археологічного дискурсу – різко критикує будь-які спроби заперечувати українське походження Одеси.
«Росіян тут ніколи не було до XVIII століття. Ідея реваншизму – це пряма калька з політики Гітлера щодо Польщі. Нас влаштовує лише правда».
Обидва науковці висловилися за ідею залишити частину розкопок відкритими для публіки – під склом або у вигляді музеєфікованого об’єкта просто неба.
«Люди мають бачити. Це стане родзинкою і для екскурсій, і для місцевої ідентичності», – каже Тарас Гончарук.
Археологи виявили нашарування культур – від античних стоянок до османської фортеці. Це дозволяє зробити несподіваний висновок: центр Одеси практично не змінювався понад дві тисячі років.
«Приморський бульвар – це історичне ядро. Не Дерибасівська, як часто вважають. Саме тут була концентрація життя з античних часів», – наголошує дослідник.
Тому розкопки на Приморському – це не просто знахідки під землею. Це ще й дзеркало сучасного українського суспільства, яке шукає свою тяглість, своє право на правду і власну версію історії. І хоч науковці говорять про об’єктивність, сама історія ніколи не буває аполітичною.
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів необов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.
Читайте також:
В Одеській області енергетики у цілодобовому режимі усувають наслідки негоди. Паралельно з відновлювальними роботами в… Read More
Масштабна аварія, яка залишила українців без світла кілька днів тому, могла мати зовнішні причини. Експерти… Read More
З 2 по 6 лютого 2026 року в Одесі стартує Тиждень профілактики та раннього виявлення… Read More
Доброго ранку, Одесо! Отже, за вікном мороз, у голові понеділок, зате одеський гумор, як і… Read More
У понеділок, 2 лютого 2026 року, Земля перебуватиме під впливом спокійного сонячного вітру, однак прогнози… Read More
У ніч з 1 на 2 лютого 2026 року над Землею можна буде спостерігати ефектне… Read More
