Ключові моменти:
- На Кодимі ловлять сомів, коропів, щук та судаків
- Частина ставків Любашівки швидко замулюється й заростає очеретом
- На Ардеві вирощують осетрових, веслоноса та декоративних кої
- Відпочинок біля прісних водойм стає альтернативою морю
Північ Одеської області – мальовнича місцина зі ставками, водосховищами та річками. Цей край чудово підходить для риболовлі, тут є можливість просто побути на природі. Особливо зараз, коли на морському узбережжі стало небезпечно, це прекрасна альтернатива для відпочинку. Але чи пристосовані для цього ці місця? Чи опікується хтось ставками та річками на території Любашівської громади? Про це в матеріалі «Одеського життя».
Ставки Любашівської громади: живильні джерела чи квест для відважних?
Любашівські водойми з’явилися дуже давно. Й шана за це – підприємливому пращуру, який перегородив балку Довгеньку (колишня назва села Любашівка) дамбами, і численні підземні джерела наповнили рукотворні водойми чистою прохолодною водою. Тут свою живність та волів поїли водою селяни та чумаки.
Замість чистої гладі – зарослі очеретом болітця
Лікарняний ставок в Любашівці – одна з рукотворних водойм, створених в балці Довгенькій, якою жебоніла однойменна річка, що бере початок на околиці селища. Першопоселенці краю селилися саме на її берегах.
Пізніше тут виник каскад з п’яти ставків, який ділить Любашівку навпіл.
А у 1868 році, коли відкрили залізничну станцію Любашівка, на п’ятому ставку було влаштовано водокачку. Звідти воду подавали в депо, де заправляли паровози. Рештки того водопроводу ще можна віднайти і нині.
Старожили пам’ятають, що ще пів століття тому у селищних водоймах купалися та ловили рибу. На їхніх мальовничих берегах відпочивали, загоряли.
На превеликий жаль, зараз окраса селища – ставки – здебільшого перетворилися на зарослі очеретом болітця. Рештки життєдіяльності людини тут можна зустріти на кожному кроці. Ось на купі сміття лежить непохований вишкірений собака. А тут якийсь запопадливий господар розпочав будівництво власної дамби з гною. Трохи далі хтось «загубив» кілька мішків з мотлохом…
Джерельна вода із… каналізаційними домішками
Найбільше постраждали від часу, а ще більше від людської байдужості, кілька перших ставків, що живлять водою всю гідросистему. Сьогодні вже важко віднайти живильні джерела, а у воду нижніх, ще не захаращених, ставків лише відважний наважиться увійти, щоб освіжитися.
На околиці селища вода зі ставків продовжує свій тисячолітній рух, але уже вкупі зі стічними водами, що неочищеними вливаються з місцевої каналізації. Потім річечка, назвемо її давнім і призабутим ім’ям «Довгенька», колишня ліва притока річки Чичиклії, прямує по долині, наповнюючи ще один ставок, розміщений неподалік автомагістралі Одеса – Київ.
Тут намагався навести лад фермер Андрій Високий, який розводив рибу та облаштував місця для відпочинку. Справа, звичайно, перспективна, якби не примхи природи – через спеку рівень води падає. А живність загинула через неконтрольовані стічні викиди з місцевого молокозаводу.
Також викликає занепокоєння стан каскаду ставків у так званому районі Любашівки Миколаївка, які живлять прадавню річку Чичиклію, що також бере початок неподалік Любашівки.
Отже проблему замулення любашівських ставків, незважаючи на війну та економічну кризу, потрібно вирішувати негайно, бо від здоров’я всієї екосистеми залежить здоров’я людей. З огляду на це Любашівська влада розробила план порятунку та відновлення екосистеми, але поки що його не вдалося реалізувати.
Де можна порибалити?
Найбільше рибалок півночі Одещини приваблює річка Кодима. Саме тут можна здобути рекордні екземпляри коропа, сома, карася, щуки, окуня, плотви, ляща, судака чи лина.
Від Янишівки до Ясенового: сотні щук, соми і короп
Якщо ви з’їхали з Київського автобану на Балтську трасу, то одразу можете зупинитися на відпочинок в Янишівці. Прямісінько обабіч дороги вже роки три працює комплекс відпочинку Lake Fazenda. Гостям пропонують смажені карасі, чебуреки, купання в гарячому карпатському чані, мальовничі краєвиди біля озера та рибалку.
Прямуючи далі по трасі, відпочивальники можуть завітати у «Садибу на Кодимі». Тут можна порибалити в багатому на рибу Заплазькому водосховищі площею майже 200 гектарів. Причому як із човна, так і з берега.
Гарно порибалити можна на Кодимі в межах сіл Гвоздавка Перша, Друга та Ясенове Друге, де підприємці поглибили річкове русло, а місцеві рибалки щороку запускають в річку по кілька тонн малька промислових видів риби. За рибалку в таких пристосованих місцях доведеться викласти від двохсот гривень за день.
Місцевий парубок Сашко Паровик розповів, що торік рибалкам вдалося виловити тут майже 20-кілограмового сома, а цьогоріч – пудового коропа, не враховуючи двокілограмових карасів. А один любашівський рибалка щороку здобуває на спінінг не менше сотні щук.
Риба майбутнього та осетрові – у звичайному ставку
Екзотичних риб у своєму ставку біля села Ясенове Перше розводить рибовод Ігор Чебан. Водойма розташована на лівій притоці річки Кодима Ардеві. За колгоспів став активно використовувався для меліорації. Тепер власник не менш активно переймається аквакультурою. Він селекціонує сазанів, лускатих, дзеркальних та голих коропів. Торік зарибнив водойму ще й мальком японської декоративної риби кої (парчевий короп).
Нарівні зі звичайним, розводить і американського жовтого судака.
Торік Ігор Чебан запустив чотири тисячі молодняку різних видів риби, зокрема осетрових, в їх числі веслоноса. Прогнозують, що веслоніс для аквакультури України може стати справжнім проривом, якщо правильно організувати виробництво.
Підприємець впевнений, що веслоніс – «риба майбутнього». Вона швидко росте, досягаючи трофейної маси протягом кількох років. А її чорна ікра за смаковими та харчовими властивостями нічим не поступається ікрі інших видів осетрових. На Ардеві вони представлені стерляддю та бестером (гібрид білуги та стерляді) й добре уживаються з коропом, білим амуром, товстолобиком та карасем, яких у водоймі також вистачає. Тут деякі особини коропів та білих амурів виросли до рекордних 20 сантиметрів й більше чотирьох кілограмів. Тож рибалок на ставку Ігоря Чебана, очікує дивовижна риболовля.
Жовтий судак сягає до 90 сантиметрів довжини і ваги понад вісім кілограмів, а місцевий виростає понад шість кілограмів.
Раніше ми розповідали як на Одещині відзначили День рибалки: великі трофеї, щирі емоції та яскраві фото.
Читайте також: Рибалка на півдні Одещини: де безплатні ставки та скільки коштують платні
